Стрес – психологічний стан людини, при якому відчувається сильна психічна та фізична активність. Подібний стан – реакція організму на зовнішні і внутрішні подразники, як негативні, так і позитивні. Зовнішніми подразниками можуть бути і перенапруження, і негативні емоції, і монотонна метушня, і велика радість. Стан стресу в малих дозах потрібно відчувати кожній людині, тому що це змушує шукати вихід з проблеми, думати, без стресу життя було б нудним. Завдяки стресу організм людини набуває нових корисних якостей, які необхідні для боротьби за існування. Наприклад, завдяки реакції на стрес виробляються антитіла в ході боротьби з інфекцією. Хоча, з іншого боку, якщо людина весь час живе під гнітом стресу, то знижується ефективність роботи людини, організм слабшає, втрачає сили, здатність вирішувати проблеми [1, 2].
Розвиток суспільства призводить до появи нових людських потреб і ставить нові вимоги до формування молодого покоління громадян і, як наслідок, до необхідності інноваційних перетворень у системі вищої освіти. Парадигма сучасної вищої освіти перейшла від мети засвоєння знань, умінь та навичок до мети розвитку та успішної самореалізації особистості, удосконаленню здібностей здобувачів вищої освіти та формуванню у них позитивної самосвідомості [3]. Шлях досягнення цієї мети – забезпечити пізнавальну мотивацію здобувачів вищої освіти, розкрити їх здатність до співпраці у діяльності студентів з викладачем та однокурсниками, сформувати світоглядну та громадянську позиції, основи моральної поведінки, що визначає відносини особистості з суспільством та з людьми, що оточують, виявити творчі здібності здобувачів вищої освіти, розвинути можливості самостійного вирішення проблем у різних видах та сферах діяльності. Зазвичай все це знаходить своє відображення в освітньо-професійних та освітньо-наукових програмах, які постійно вдосконалюються і які намагаються повною мірою врахувати необхідність розвитку у здобувачів вищої освіти здатності самостійно ставити потрібні завдання, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати та оцінювати свої досягнення. У зв’язку з цим виникає потреба в удосконаленні системи заходів щодо підвищення гуманістичної спрямованості та відповідальності системи вищої освіти, і найголовніше – постійний розвиток компетенцій викладацького складу закладів вищої освіти. В умовах сьогодення викладачам закладів вищої освіти необхідно не тільки добре володіти методами навчання та виховання, але й уміти створювати сприятливу атмосферу під час занять, що сприяє плідному навчальному процесу та приносить задоволення при перебуванні у навчальному закладі.
Проте, все це виходить за рамки можливостей викладача, якщо самі принципи організації процесу освіти не відповідають освітньому стандарту. Постійні перетворення стандартів освітньої діяльності зокрема призводять до перевищення навчального навантаження на здобувачів вищої освіти та викладацького складу та виникнення конфліктних ситуацій між адміністрацією, викладачами, здобувачами вищої освіти та їх батьками тощо. Через це знижується задоволеність навчальною діяльністю самого освітнього закладу та з’являється стресова складова у навчальному процесі, яка істотно впливає на успішність здобувачів вищої освіти та якість виконання своєї роботи викладацького складу закладів вищої освіти [4].
Стрес проявляє себе у різноманітних ситуаціях. Він відіграє значну роль у виникненні порушень психічної діяльності; більш того, стрес може спровокувати практично будь-яке захворювання. За інформацією Американського інституту стресу, від нього виникає від 75 – 90 % усіх захворювань [4]. Тому пошук шляхів управління стресами, задля збереження фізичного і психологічного здоров'я у суспільстві, стає однією з найважливіших напрямів психологічної роботи зокрема у закладах вищої освіти і робить особливо актуальними дослідження, пов'язані з вивчення причин виникнення стресу і його подолання.
Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є коректне визначення набору способів та навичок, необхідних для подолання стресу та розробка рекомендації щодо управління ним для усіх, без винятку, учасників освітнього процесу у закладах вищої освіти. Існує декілька способів подолання стресової ситуацій у здобувачів вищої освіти, на які треба звернути увагу, зокрема: відволікання від стресової ситуації (необхідно спрямувати думки таким чином, щоб людина могла подумати про щось інше, пов’язане з приємними відчуттями та переживаннями: відпочинок, приємна подія, особисті досягнення); зниження суб’єктивної значущості події, яка спричинило стрес (переглянути своє ставлення до того, що сталося); активна поведінка (не тримати в собі почуття та емоції, що викликали стрес, а виплеснути назовні накопичену енергію шляхом заняття якоюсь нестандартною справою); уміння розслаблятися та позитивне мислення.
Список використаних джерел:
1. Ознаки і причини стресу – American Medical Centers Киев. (2013). https://kyiv.amcenters.com/uk/novini/oznaki-i-prichini-stresu
2. Психологія: навч. посіб. / Ю.М. Пазиніч, Т.М. Калюжна. – Д.: Національний гірничий університет, 2012. – 156 с.
3. Mary Elizabeth Dean. (2020). What Causes Stress? Exploring Sources Of Stress And Anxiety. Whitney White, MS. CMHC, NCC., LPC, 10. https://www.betterhelp.com/advice/stress/what-causes-stress-exploring-sources-of-stress-and-anxiety
4. Types of Stress Part 1: Different causes of stress and how they affect our health. (2020). https://quieton.com/types-of-stress
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter