Наше повсякденне життя наповнене спілкуванням. Від наших навичок залежить чи досягаємо ми взаєморозуміння і згоди. Однак ефективному спілкуванню може перешкоджати таке явище, як комунікативні бар’єри. Які частково або повністю перешкоджають отриманню інформації. Без визначення та подолання цих перешкод неможливий процес ефективного спілкування.
Комунікаційний бар’єр, за своїм визначенням, психологічна перешкода, яка може виникати на шляху отримання інформації. За психологічною природою вони слугують механізмом захисту від небажаної, небезпечної інформації [1].
Бар’єри у спілкуванні можуть виникати через особливості мови того, хто говорить; використання співрозмовником тезаурусів; сприйняття реципієнтом тільки суб’єктивного змісту; невідповідність стилю мови комунікатора та ситуації спілкування; свідоме чи несвідоме порушення законів логіки мовцем.
Розглянемо детальніше класифікацію комунікативних бар’єрів, яку виділив Л. Е. Орбан-Лембрик [2]:
1. Семантичний бар’єр виникає тоді, коли ви і ваш співрозмовник під час комунікації обговорюючи одне поняття маєте на увазі зовсім різні речі.
Щоб подолати цей бар’єр потрібно добре знати співрозмовника, а якщо вам доводиться розмовляти з незнайомою вам людиною використовуйте зворотний зв’язок, уточнювальні питання, пояснюйте тезауруси або, при можливості, потрібно замінити їх зрозумілими синонімами.
2. Фонетичний бар’єр – це погана техніка мови. Співрозмовники можуть говорити на різних мовах, діалектах або швидко й невиразно, інколи з використанням слів-паразитів.
Щоб позбутися фонетичного бар’єра оратор повинен ретельно готуватися до промови. При підготовці звертати увагу на правильну вимову і такі елементи праксодики: темп, інтонація, гучність, пауза.
3. Смисловий бар’єр – нерозуміння співрозмовників через викладання і сприйняття інформації з суб’єктивної позиції. Часто він виникає через неспівпадіння поглядів і цінностей, різний життєвий досвід або не збігання смислів висловлювань, прохань, наказів.
Для подолання доцільно використати метод «віддзеркалення». Змоделювати та передбачити поведінку співрозмовника можливо, якщо подумки помінятись місцями.
4. Стилістичний бар’єр виникає через невідповідність стилю мовлення комунікатора та даної ситуації або психологічного стану реципієнта.
Подолання бар’єру можливе, якщо вести розмову в найбільш доречній ситуації, зважаючи на настрій та психологічний стан співрозмовника.
5. Логічний бар’єр – є наслідком того, що людина не вміє виражати свої думки, порушує причинно-наслідкові зв’язки, закони логіки.
Якщо намагатися відновити причинно-наслідкові зв’язки, перепитати у співрозмовника логіку їх послідовності, то можна уникнути цього бар’єру.
Для ефективного спілкування слід враховувати комунікаційні перешкоди, які можуть виникнути на будь-якому етапі розмови. При виявленні факторів, які вказують на наявність бар’єрів у комунікації слід, проаналізувати причину, адже якщо не розуміти природу бар’єру це унеможливлює його подолання, розібрати за класифікацією та спробувати знайти шляхи подолання бар’єру
Бар’єри – це не те, що потрібно уникати, їх треба долати. Без цього неможливе ефективне спілкування.
Найголовніше це усвідомлення важливості подолання перепони на шляху до ефективного спілкування, та розуміння суттєвого значення вирішувати всі конфлікти з повагою до співрозмовника.
Список використаних джерел:
1. Козирєв М.П. Комунікативні бар'єри спілкування та шляхи їх подолання / М.П. Козирєв // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. - 2014. - Випуск 1. - С. 201-211.
2. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: навчальний посібник / Л. Е.Орбан-Лембрик. – К.: Академвидав, 2005. – 448 с, с. 273–275
________________
Науковий керівник: Тєшева Лариса Василівна, доктор економічних наук, доцент, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна