На даний момент у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі прослідковується динаміка збільшення кількості досліджень, які присвячені вивченню соціального капіталу в сучасних організаціях.
Головну роль у формуванні соціального капіталу, використовуваного в сфері економіки, грають первинні господарські формування (головним чином – підприємства) та їх взаємодія. Соціальний капітал підприємства залежить від місця і ролі даної організації в суспільному виробництві, може бути представлений брендом, репутацією, що склалася в процесі його діяльності, іміджем і формується на основі взаємодії окремих індивідів [1, с. 36].
Підприємство функціонує в умовах невизначеності і тому внутрішня довіра є одним з важливих, проте не ключових, факторів комерційного успіху підприємницької структури. Невизначеність економічного середовища зумовлює і необхідність міжорганізаційної взаємодії і усвідомленого вибору стратегії розвитку, що ґрунтується на врахуванні інтересів обраних учасників [2, с. 17]. Соціальний капітал підприємства в даному випадку – весь комплекс особистих контактів, зв'язків, взаємодій, довіри, що є в розпорядженні керівництва підприємства.
З точки зору ресурсних можливостей, соціальний капітал дозволяє акумулювати фінансово-ресурсний потенціал багатьох індивідів, що підтримують зв'язки між собою, для інвестування його в бізнес. Також соціальний капітал може виступати як регулятор відносин як між суб'єктами підприємництва, організаціями та соціальними інститутами, так і безпосередньо всередині бізнесу. Рівень соціального капіталу відбивається на стані трудових відносин в колективі, мотивації персоналу, інших управлінських аспектах діяльності організації.
Особливістю соціального капіталу організації є й те, що він сприяє більш продуктивному використанню всіх інших видів капіталу, якими володіє підприємство і зростання економічних результатів підприємства. Аналіз соціального капіталу організації дозволяє зрозуміти, як в ній поширюється інформація, і що потрібно робити для підвищення ефективності внутрішньо корпоративних комунікацій і навчання менеджерів, як виявити високо потенційних співробітників і керівників, здатних управляти командами, і як передбачати потенційні бар'єри на шляху організаційних змін.
Також варто зазначити наступні особливості впливу соціального капіталу на підприємництво:
1. Інвестування соціального капіталу в підприємництво позитивно відбивається на ефективність бізнесу.
2. З ростом накопичення соціального капіталу можливе збільшення його частки, що використовується іншими способами.
3. Певний обсяг соціального капіталу може бути замінений інвестуванням інших форм капіталу в бізнес [2, с. 22].
Оскільки, соціальний капітал сприяє вирішенню і соціальних, і економічних проблем, то процес економічного розвитку вимагає комбінації різних типів капіталів. Соціальний капітал має унікальні властивості підвищувати ефективність вкладених ресурсів і збільшувати ефект від інвестування в фізичний і людський капітал. Таким чином, соціальний капітал – це не тільки внесок в функціонуюче виробництво, а й фактор руху цього процесу.
Список використаних джерел:
1. Солодовников, С. Ю. Социальный капитал как фактор экономического роста. Экономика и банки, 2015, 1.URL: https://core.ac.uk/download/pdf/235273282.pdf
2. Nikitenko, P.G. The concept of innovative socio–economic development of the Republic of Belarus / P.G. Nikitenko, S.J. Solodovnikov // Wplyw idei zrownowazonego rozwoju na polityke panstwa i regionow. – Bialystok: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Ekonomicznej w Bialymstoku. – T. 1.: Problemy ogolnopanstwowe i sektorowe. Monografia naukowa pod redakcja Bazylego Poskrobki.
|