Актуальність питання
Такий відносно новий вид фінансових активів як криптовалюта посідає все помітніше місце в економічному житті сучасного суспільства. Криптовалюта – це цифрова (віртуальна) валюта, одиниця якої – "коін" або "койн" (від англ. coin – "монета"). Койни – це насправді криптографічні хеш-коди. Кожен з них абсолютно унікальний і не може використовуватися двічі. Криптовалюта зберігається в електронних гаманцях, між якими з використанням технології блокчейну і здійснюються перекази:
Рис. Спрощена структура транзакцій криптовалют [1]
В силу своєї специфіки – анонімності, доступності для будь-кого, великого обсягу ринку, значної волатильності (мінливості) курсу, використання незрозумілої недосвідченим користувачам блокчейн-технології – крипто гаманці можуть стати ласою здобиччю для злочинців.
Тому питання кібербезпеки стає актуальним для багатьох українців, а значить і для нашого суспільства в цілому.
Більше того, за оцінкою дослідників [2], у світі протягом 2021 року на виробництво біткойнів буде витрачено близько 121 терават-годин електроенергії, що приблизно відповідає річному рівню споживання електроенергії в Україні (або Аргентині чи Норвегії), тому питання кібербезпеки при операціях з криптовалютами стає глобальним питанням.
Динаміка курсу Bitcoin [3]
У світі існує кілька сотень криптовалют. Криптовалюта Bitcoin (укр. «біткойн», використовують позначення BTC) – найперша та досі найпопулярніша з них. Її запуск відбувся 3 січня 2009 року.
Курс біткойнів стрімко та непередбачено коливається залежно від попиту, пропозиції та різноманітних подій у світі. Не передбачено жодних механізмів стримування ані зростання, ані падіння. Так, 5 жовтня 2009 року було встановлено перший курс біткойну: 1 долар за 1309 BTC, у лютому 2011 року вперше за 1 біткойн почали давати 1 долара, а вже 3 березня 2017 року 1 BTC коштував аж 1268 доларів!
17 грудня 2017 року біткойн досяг рекордної позначки у 19666 доларів.
16 січня 2018 року ринок криптовалют обвалився: за день ціна біткойну впала на 25% (!) до 10 тис. доларів, що призвело до обвалу всього ринку крипто валют – в цей день зі топ-100 криптовалют лише одна (Tether) виросла на 2 %, а решта 99 впали в середньому на 20 %, причому деякі до 40 %. Капіталізація ринку криптовалют зменшилася із 700 млрд. доларів до 490 млрд.
У 2018 році курс біткойну продовжував поступово знижуватися і зрештою 15 грудня 2018 року біткойн впав до 3194 доларів, після чого розпочалось поступове зростання.
Наприкінці листопада 2020 року курс перевищив 20 тис. доларів і продовжив зростати. 8 лютого 2021 року ЗМІ повідомили, що за звітністю компанії Tesla Inc. вона у січні купила біткойнів на 1,5 млрд. дол. Це викликало швидке зростання курсу і 14 квітня 2021 року курс біткойна сягнув майже 65 тис. доларів, після чого почав знижуватись. Наприкінці вересня 2021 року курс біткойна коливається в межах 42-45 тис. доларів. [4]
Рис. Динаміка курсу біткойна до долара в 2021 році [5]
Регулювання криптовалют в світі
У світі на даний момент біткойни і інші криптовалюти повністю заборонені в трьох країнах: Ісландія, Еквадор і Болівія.
Причина: проблема збереження капіталу і контроль його переміщення.
1. США. Криптовалюту прийнято трактувати як товар, але відсутність на неї ПДВ передбачає проблеми для користувачів криптовалютою. 2016 року суд в США визнав криптовалюту засобом платежу, використання якого з метою легалізації злочинного доходу призводить до відповідних правових наслідків.
2. Європейський Союз. ЄС розцінює криптовалюти в першу чергу як засіб платежу, що не дозволяє обкладати їх податками. У Німеччині криптовалюта отримала статус «приватних грошей», але на міждержавному рівні регулювання немає. В Іспанія криптовалюта визнана засобом платежу, але влада зобов'язала майнінгові компанії і осіб, що займаються майнінгом, реєструватися і платити податок на прибуток від виробництва (майнінгу) криптовалюти.
3. Китай. Донедавна фізичним особам були дозволені всі операції з криптовалютами; юридичним особам операції з криптовалютою були заборонені повністю через побоювання, що її можуть використовувати для виведення грошей з країни. Проте 24 вересня 2021 року Народний банк Китаю (НБК) оголосив наступ на біткойн. Регулятор оголосив про те, що всі трансакції, пов'язані з криптовалютами, є незаконними і повинні бути заборонені. [6] Внаслідок цього ціна біткойну протягом дня впала на 5%.
4. Канада. Встановлено критерії, яким повинна відповідати криптовалюта: має використовуватися як засіб платежу, заощадження та підлягати обміну.
5. Австралія, Ізраїль, скандинавські країни. Криптовалюта отримала статус товарно-матеріального активу, здатного обкладатися податком.
Криптовалюти в Україні
2017 року НБУ зазначав: «…віртуальна валюта біткойн вважається грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства».
Проте нещодавно питання криптовалют привернуло пильну увагу владних установ. Так, 8 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон «Про віртуальні активи», а 23 вересня 2021 року з’явилась інформація про проект змін до Податкового кодексу, згідно з яким передбачене оподаткування прибутку із віртуальних активів для фізосіб у розмірі 5% + військовий збір 1,5%, а для юридичних осіб – просто 5%.
Висновки
Питання криптовалют зокрема і кібербезпеки в цілому є вкрай актуальним та потребує уважного ставлення з боку державних та недержавних установ.
Список використаних джерел:
1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Криптовалюта
2. https://ua-news.liga.net/society/news/yak-ukraina-za-rik-u-britanii-pidrahuvali-vitratu-elektroenergii-na-mayning-bitkoina
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Bitcoin
4. https://minfin.com.ua/ua/currency/crypto/bitcoin/
5. https://ru.tradingview.com/chart/?symbol=BITSTAMP%3ABTCUSD
6. https://www.cnbc.com/2021/09/24/china-central-bank-vows-harsh-crackdown-on-cryptocurrency-industry.html
|