На людину в процесі її розвитку здійснюється різноманітний вплив: моральний, економічний, соціальний, фізичний, інформаційний тощо. Найефективнішим є інформаційний, який на різних етапах має свою специфіку її розвитку. Так, наприклад, інформаційний вплив у зрілий період, може і є пов'язаний з об'єктивною інформацією та видуманий, фейковий, де присутня частина правди. Однак ця частина викривленої інформації наповнена аргументами робиться центром, довкола якого нагромаджується решта правдоподібних елементів. Таким прийомом плідно користувався Рібентроп, а сьогодні російська пропаганда.
Але складність впливу зумовлена ще й тим, як людина відноситься до джерела інформації. Всі джерела діляться на друковані, мистецькі, візуальні, архівні, філософсько-релігійні, практичні. Практичне джерело інформації формує досвід. А коли такий досвід спонукає особистість переживати емоційне задоволення і не один раз, відбувається формування переконання, яке дає можливість індивіду вперто на 100% утримувати свою позицію, непоступатися у своїй переконаності. Звідси рішучість, непоступливість і навіть фанатизм. Іншими словами, свідомість людини у зрілий період залежить не тільки від наукових, соціально-політичних факторів, а від інформаційного середовища, яке приносить людині стійкий комфорт. Він у свою чергу залежить від інтелектуального рівня особи, її потреб та цінностей як громадянина країни.
Інформаційний вплив має мати постійно наростаючу складову, бути талановито вбудованим у можливості вербальні автора інформації, співбесідників. Тому розрізняють ораторське мистецтво, пропагандистське, інформаційне. Недостатнього просто володіти предметом інформаційного матеріалу. Якщо в ефірі явно виражений цей контент, таких мовців іменують говорящими головами. Говоряща голова за дуже короткий час вражає слухача й перестає утримувати його увагу. Це не лише техніка говоріння. Це технологія особистих відчуттів, особистої переконаності, особистої віри у сказане.
І природньо з'являються потрібні паузи, найдоцільніший тембр голосу, міміка, жестикуляція. Це внутрішній талант, який перетворює мовця у професіонала. Успіх інформаційного впливу також залежить від колориту багатьох складників: учасника, учасників інформації, форми інформації, змісту емоційного насичення інформації. А загалом, неправильно орієнтуватися на одноразову тему. Набагато є продуктивнішою тематика інформації. Це організаційна властивість добротно продумана у російській пропаганді її одіозними ведучими. І якби не систематична брехня яка лунає з їх уст та спеціально запрошені антиукраїнські глашатаї цієї брехні, то аудиторія в Україні таких антидержавників і ворогів української культури була б в рази більшою.
Прикро, що український ефір використовує значно менше можливостей культурно-історичного націоналізму ніж російський, технічного в тому числі. Ця особливість залежить від багатьох чинників, але найперше від особистостей. Не можна не захоплюватися талантом ведучих Наталії Мосейчук, Лідії Таран, Остапа Дроздова. Однак їхні старання значно маліють від впертого критиканства одного з екс-президентів України та його сподвижників, від внутрішньої боротьби всередині українського політикуму, від індивідуальної злості Петра Порошенка, його патологічного бажання вернутися найзначимішою фігурою у державну владу.
Це вічна проблема українців, наслідок козацької вольності, рецидив політичного минулого України. Суспільно-політичні потуги народу майже повністю розбиваються психологією нації, яка ще донині не може остаточно вийти з уявлень регіональних пут, чекає на месію котрий жестом покаже дорогу. Його потрібно, однак потрібна не містечковість, а національний український дух у нервах самих українців.
|