В епоху глобальної економічної нестабільності об’єктивна реальність висуває низку нових вимог до системи фінансових можливостей країни та необхідності впровадження ефективних інституційних основ щодо удосконалення нових економічних взаємовідносин держави в особі податкових органів і господарюючих суб’єктів. Дієвий механізм податкового контролю виступає важливою складовою функціонування податкової системи в економічному розвитку в умовах необхідності забезпечення фінансових потреб держави, які на сьогоднішній день є обмеженими, тому мають базуватись на впровадженні ефективних інституційних засадах формування максимально зручних умов оподаткування бізнесу.
Для вирішення проблем щодо відтоку капіталу з країни та зменшення неформальної економіки в Україні необхідно врегульовувати більш ефективним інструментами, до яких відноситься запровадження державою правових механізмів системи розкриття та контролю незадекларованих активів резидентів-фізичних осіб, що надають можливість впорядкувати на сприятливих умовах податкові відносини з платниками податків, які не дотримувалися вимог податкового законодавства внаслідок недосконалого інституційного середовища методами, які носять законний характер. В окресленому контексті особливого значення набуває в Україні створення правового механізму фінансово-податкового контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, зокрема впровадження непрямих методів податкового контролю державних регуляторів за доходами і витратами.
Загалом для одержання повного уявлення про сутність методів податкового контролю варто вказати на їхні характерні риси: вони використовуються в процесі здійснення державної діяльності з контролю за дотриманням вимог податкового законодавства; здійснюються шляхом реалізації суб’єктом контролю контрольно-податкових повноважень; становлять собою зовні виражений владний контрольний вплив суб'єкта податкового контролю на підконтрольний об'єкт із метою забезпечення його функціонування до запрограмованої законодавцем моделі діяльності; здійснюються в правовій формі; забезпечують різний за своєю спрямованістю вплив на підконтрольні об’єкти. Непрямі методи податкового контролю застосовуються переважно для визначення податкових зобов’язань платника податків шляхом зіставлення внутрішньої та зовнішньої інформації про діяльність платника податків, отриманої з інших, ніж його документи податкової звітності, джерел.
На сьогоднішній день, ідея українського уряду введення податкового контролю за доходами і витратами громадян з використанням непрямих методів може спричинити для пересічних громадян реальну небезпеку, адже застосовування непрямих методів визначення їхніх доходів для оподаткування, може наділити податкову службу дискримінаційними повноваженнями. Тому для ефективного впровадження непрямих методів контролю за доходами і витратами на правовій основі необхідно спочатку починати боротьбу з тіньовими доходами зверху та поступово. Спочатку варто використовувати ці методи на категоріях громадян, чиї статки перевищують певну межу і дійсно потребують більш детальної перевірки за додаткової інформації. На наш погляд, для ефективного функціонування та досконалого взаємозв’язку з платниками податків податкова система має створювати інституційні умови для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, акцентуючи увагу на зміні пріоритетів контролю із суто фіскального напряму на сервісне забезпечення. Головною метою податкового контролю повинна бути розробка конкретних пропозиції і заходів для удосконалення законодавства і переходу від примусового стягнення податків і зборів до добровільного виконання юридичними та фізичними особами податкових зобов’язань перед державою та усунення інституційних передумов і переваг ухиляння від оподаткування, забезпечення ефективного функціонування податкової системи.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter