Ключові слова: виробнича потужність, підприємство, ефективна виробнича потужність, система організації, випуск, продукція, номенклатура, асортимент, фонд робочого часу, продуктивність, трудомісткість, обладнання.
Виклад основного матеріалу. В основі функціонування будь-якого підприємства лежить забезпечення стійких позицій на ринку в умовах жорсткої конкуренції. Ефективне використання виробничих потужностей завжди було одним з головних пріоритетів керівників підприємств, що дозволяло збільшити конкурентоспроможність та максимізувати прибутки. Дефіцит якісно нових виробничих потужностей залишається однією із суттєвих проблем багатьох підприємств, яка зумовлює необхідність оновлення виробничих потужностей та підвищення ефективності їх діяльності.
Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку і переробки сировини або надання певних послуг), заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва [1, с. 106]. Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати такі дані: плановий фонд робочого часу одиниці обладнання, кількість одиниць обладнання, продуктивність обладнання, трудомісткість виробничої програми, досягнутий коефіцієнт виконання норм виробітку.
Підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємства є комплексною проблемою, до якої належить не тільки питання капітальних вкладень (інвестицій) і використання обладнання, а й також питання планування, організації, технічної підготовки й управління виробництвом. Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих фондів підприємств, є рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих фондів. Поліпшити структуру основних виробничих фондів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі, ліквідації зайвого і малоефективного устаткування [1, c. 107].
Слід звернути увагу на те, що в сучасних умовах категорія «виробнича потужність» набуває більш широкого змісту, так як знаходяться під сильним впливом ринкових вимог, які висувають потребу в розгляді цього поняття виходячи з ефективності, тобто як «ефективну виробничу потужність підприємства». Ефективна виробнича потужність підприємства – це максимально можливий обсяг продукції, який може бути вироблений підприємством і реалізований на ринку споживачу при визначеному рівні цін [1, с. 107]. Її межі можна встановлювати, виходячи з графіка беззбитковості підприємства і його виробничої можливості.
Одним із перших науковців, який обґрунтував необхідність оптимізації величини виробничих потужностей підприємств був А Маршалл 3, с. 504. Він звернув увагу на зміни ціни в періодах, протягом яких пропозиція може збільшуватися до точки максимальної виробничої потужності, і довготривалому періоді, коли змінюється технологія. Поточний розмір основного капіталу А. Маршалл визначав як максимальну потужність.
У сучасних умовах господарювання створення нових виробничих потужностей, їх раціональне структурування формується тільки з урахуванням впливу нових цілей підприємства. Радикальні зміни зовнішніх і внутрішніх умов виробництва, таких як технічна модернізація, вдосконалення систем організації та управління, впровадження високих технологій, застосування більш дійових систем стимулювання праці, підвищення якості продукції приводить до розширення ефективної виробничої потужності.
Ефективне використання виробничої потужності надає підприємству можливість виробляти більше продукції за менших затрат ресурсів. Зокрема, підвищення інтенсивності використання й екстенсивності навантаження виробничих потужностей належить до основних напрямів підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємства. Екстенсивне завантаження машин, обладнання й устаткування можна підвищувати до обмеженого календарним фондом часу певного рівня [2, с. 122]. Як правило, заходи екстенсивного напряму не потребують капітальних витрат. Резерви підвищення інтенсивного навантаження устаткування практично не є вичерпними, зростаючий рівень інтенсивного використання виробничих потужностей потребує значних інвестицій, але вкладення капіталу швидко окуповуються за рахунок додаткового економічного ефекту.
Здатність підприємства оперативного реагувати на зміну споживчого попиту активно впливає на формування якісно нових конкурентоспроможних виробничих потужностей. Успішне вирішення завдань зі створенням й освоєння принципово нових виробничих потужностей пов’язане з всебічним вивченням особливостей їх впливу на рівень розвитку продуктивних сил, структуру господарського управління, організацію виробничо-технологічних зв’язків.
Зважаючи на досвід використання виробничої потужності та ресурсів підприємств промислово розвинутих країн світу, можна стверджувати, що стратегія ресурсозбереження й тактика введення нових виробничих потужностей є взаємообумовленими, а висока ефективність виробництва може бути досягнута за рахунок поточної мобілізації економічних та організаційних чинників [2, с. 124]. Отже, у сучасних умовах господарювання головним завданням є підвищення ефективності використання основних засобів. Від вирішення цього завдання залежать фінансовий стан підприємства та рівень його конкурентоспроможності.
Висновки. Виробнича потужність відіграє важливу роль у формуванні результативності діяльності підприємства, від рівня її використання та темпів приросту залежать темпи економічного розвитку. Ефективна виробнича потужність може бути досягнута шляхом вдосконалення оцінки вільних потужностей, резервів та вузьких місць з метою їх мобілізації в майбутньому. Також важливим є формування здатності підприємства оперативного реагувати на зміну споживчого попиту, яка активно впливає на формування якісно нових конкурентоспроможних виробничих потужностей. Таким чином, дослідження нових механізмів функціонування виробництва та вдосконалення його виробничих потужностей залишається достатньо актуальним, оскільки в умовах глобальної невизначеності саме здатність швидко адаптуватись до нових умов є ключовою конкурентною перевагою будь-якого підприємства.
Список використаних джерел:
1. Кулько І. В. Ефективне використання виробничих потужностей машинобудівних підприємств в умовах перехідної економіки / І. В. Кулько. // Європейський вектор економічного розвитку. – 2013. – №1. – С. 106–108. – URL: https://eurodev.duan.edu.ua/images/PDF/2013/1/16.pdf
2. Слєпян Е. В. Виробнича потужність підприємства та підвищення ефективності її використання / Е. В. Слєпян, Ю. К. Сотчекно, С. В. Ніколаєв. // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. – 2017. – №1. – С. 121–124. – URL: evzdia_2017_1(1)__26.pdf
3. Юхименко П.І. Історія економічних учень: навч. посіб./ П.І.Юхименко, П.М.Леоненко. – К.: Знання-Прес. – 2000. – 514 с
________________
Науковий керівник: Кондратюк Оксана Іванівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та фінансів підприємства, Київський національний торговельно-економічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter