Досвід останніх локальних війн і збройних конфліктів, досвід проведення Операції об’єднаних сил (ООС) на сході України, практика утримання та забезпечення потреб армії провідних країн світу свідчать, що до 70% витрат припадає на ресурсне забезпечення. В першу чергу це пов’язано з витратами оборонних ресурсів, під якими розуміються матеріальні, фінансові і людські ресурси, зокрема енергетичні, технологічні, інформаційні, мобілізаційні, інтелектуальні, науково-технічні та радіочастотні ресурси; державний матеріальний резерв та резервні фонди грошових коштів; системи зв’язку, шляхів транспорту та інших об’єктів інфраструктури і території держави; виробнича база оборонно-промислового комплексу (ОПК); оборонна продукція, мобілізаційні потужності, матеріальні цінності мобілізаційного резерву тощо.
Українська сфера оборони перебуває сьогодні на перехідному етапі реформування, основною проблемою якого є забезпечення необхідного рівня боєздатності при обмеженості ресурсів, що виділяються на оборону. В таких умовах раціональне використання оборонних ресурсів стає стратегічним завданням як для Збройних Сил України (ЗСУ) та інших військових формувань (ІВФ), так і для держави в цілому. Виходячи з викладеного вище, проблемні питання ефективного використання оборонних ресурсів постають особливо гостро. Вирішення цих питань є магістральним шляхом в реформуванні ЗСУ та ІВФ країни, економічною основою воєнної та національної безпеки держави.
Зі складу оборонних ресурсів видно, що їх ефективне використання та оптимізація охоплюють всі складові сектору безпеки і оборони (СБО) держави. В цих умовах СБО стає об’єктом державного ресурсного забезпечення. В свою чергу СБО є складною, багатопрофільною, багаторівневою системою, що включає органи державного і військового управління, ЗСУ, ІВФ України. Безперечно, що ядром, системоутворюючим елементом у використанні ресурсів є Збройні Сили України.
В умовах обмеженості ресурсів для забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави потрібні висока організація роботи і тісна взаємодія усіх ланок державної влади, узгодженість економічних зусиль і своєчасність здійснення великих і малих заходів щодо удосконаленні сучасного стану. Тому пріоритетним завданням на сьогодні стає інтеграція систем управління у використанні ресурсів держави з метою розподілу їх для подальшого найбільш ефективного використання.
Інтегруючи військове та державне управління у використанні ресурсів держави, система управління оборонними ресурсами (СУОР) дозволяє оптимально використовувати оборонні ресурси, що є одним з основних напрямів економічного забезпечення воєнної безпеки України. Про стратегічну значущість оборонних ресурсів у вирішенні завдань оборони держави свідчить один із сучасних принципів військового будівництва: від завдань оборони держави – до визначення потрібних ресурсів.
Актуальність інтеграції всіх військових формувань СБО в сфері управління оборонними ресурсами обумовлена об’єктивною необхідністю, реаліями розвитку держави, зокрема: стратегічним курсом держави (воєнно-політичні передумови); вимогами Стратегії воєнної безпеки України та Стратегічним замислом застосування Збройних Сил України (воєнно-стратегічні передумови); економічним станом держави (воєнно-економічні передумови).
Оборона країни не є галуззю народного господарства, а виступає специфічною, спеціальною потребою, що задовольняється відповідно до її особливої загальнодержавної функції. Саме тому оборонні фінанси слід розуміти як грошові відносини, що виникають з приводу формування, розподілу, обміну і використання економічних ресурсів на підготовку оборони держави, що включають утримання армії, розвиток оборонної промисловості, воєнні дослідження, видатки на ліквідацію наслідків військової діяльності. Такі видатки, по-перше, забезпечують умови виживання держави; по-друге, розвиток вітчизняних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; по-третє, підготовку висококваліфікованих спеціалістів найвищого рівня; по-четверте, робочі місця; по-п’яте, експорт озброєнь, який дає можливість збільшити потенціал держави; по-шосте, співробітництво у воєнно-політичній сфері.
Отже, сьогодні, як ніколи зростає актуальність питань фінансового забезпечення потреб Збройних Сил України, адже вони є одним із найбільш важливих національних пріоритетів, гарантом державної незалежності України, умовою її прогресивного, мирного економічного розвитку і, відповідно, зростання добробуту громадян. Слід зауважити, що оборонний бюджет не можна розробляти без стратегічного планування, без розуміння сутності воєнної стратегії. При ухваленні рішень, що впливають на обороноздатність армії, треба вимагати оцінки ефективності розподілу та використання ресурсів, а також відповідної інформації щодо цілей і завдань, що дозволить своєчасно вживати заходи, спрямовані на досягнення кінцевої мети і недопущення негативних наслідків.
|