Господарська діяльність будь-якого підприємства передбачає здійснення розрахунків з іншими підприємствам у готівковій та безготівковій формах. Готівкова форма передбачає розрахунки за допомогою готівки, безготівкові розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів з рахунку банку свого підприємства на відповідні рахунки іншого підприємства.
Безготівкові розрахунки є основним із способів розрахунків між підприємствами. Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національні валюті, безготівковими розрахунками є перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів» [1].
Безготівкові розрахунки з часом витісняють розрахунки за допомогою готівки в різних країнах. У розвинених країнах частка безготівкових розрахунків є значно більшою (близько 90 %), ніж в Україні ( понад 50 %) [3].
Безготівкові розрахунки мають такі переваги над готівковими розрахунками:
• зменшуються витрати на карбування , друкування, перевезення, зберігання готівкових грошей;
• сприяють безперервному обігу грошових коштів, адже готівкові та безготівкові розрахунки створюють єдиний грошовий оборот коштів в державі;
• такі розрахунки протидіють розвитку сектору тіньової економіки;
• пришвидшують процес оплати товарів, послуг та погашення боргів;
• прозорість проведення та контролю здійснення операцій з грошовими коштами [2].
Видами безготівкових розрахунків є розрахунки за векселями, акредитивом, розрахунковими чеками, платіжними дорученнями та платіжними вимогами-дорученнями. Існує багато проблем стосовно проведення безготівкових розрахунків, а саме недостатній рівень розвитку інфраструктури, висока собівартість проведення операцій, недосконала нормативно-правова база. Шляхами вдосконалення організації безготівкового обороту є прийняття відповідних законів щодо здійснення таких розрахунків, створення ефективної системи контролю за проведенням безготівкових операцій та оформлення відповідних розрахункових документів, гарантування безпеки при здійсненні розрахунків
Отже, безготівкові розрахунки – швидкий, зручний та безпечний спосіб оплатити товари та послуги та відіграють значну роль в економіці країни, сприяють забезпеченню кругообігу грошових коштів. При цьому, розширення сфери застосування безготівкового розрахунку, дозволяє більш точно планувати і контролювати обсяги емісії та вилучення готівкових коштів з обігу в рамках економіки країни.
Список використаних джерел:
1. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22 - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04
2. Олешко А. А. Інноваційні тенденції розвитку безготівкової економіки /А. А. Олешко // Інвестиції: практика та досвід. – 2018. – № 10(травень).
3. Безготівкові розрахунки [Текст] : практ. керівництво. - Дніпропетровськ : Баланс-Клуб, 2016. - 94, [2] с. - (Бібліотека "Баланс" ; №12, червень 2016).
_________________
Науковий керівник: Бунда Ольга Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і аудиту, Київський національний університет технологій та дизайну
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter