Створення ринкової економіки в Україні супроводжувалося стрімким розшаруванням суспільства за матеріальним, соціальним статусами. На сьогоднішній день перед державою гостро постала проблема забезпечення і підтримки найбільш вразливих верств населення з метою недопущення загострення соціальної напруги. Вирішити цю проблему дозволить ефективно діюча система соціального захисту в рамках державної соціальної політики.
Соціальний стан та перспективи розвитку соціальної політики держави впливає на людський розвиток в цілому та інвалідів зокрема. Одним з головних ризиків людського розвитку в Україні, на думкою вчених з Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, є невизначеність стратегії і тактики соціальної політики, яка б впливала на вирішення основних завдань: розвитку ринку праці, скорочення безробіття, підвищення заробітної плати, відповідність ринку праці ринку освітніх послуг, реформування системи охорони здоров’я, впровадження механізмів надання соціальних та побутових послуг населенню, забезпечення достойної старості осіб похилого віку [1].
Наприклад, існуюча система пенсійного забезпечення українського населення, що є частиною соціальної політики, зараз знаходиться у стані реформування. Вона має низку проблем, що пов’язані, насамперед, із економічною та демографічною ситуацією в державі. Необхідність реформування пенсійної системи країни та запровадження накопичувальних методів пенсійного забезпечення обумовлена рядом причин, серед яких найбільш важливими є низький рівень пенсійного забезпечення громадян та невідповідність отримуваної пенсії тому заробітку, що його отримував громадянин до виходу на пенсію. Низька заробітна плата, високий рівень безробіття та складна демографічна ситуація зокрема в сільській місцевості негативно впливають не лише на сучасний стан пенсійного страхування сільського населення, а й на майбутні пенсії працівників. Погіршує становище той факт, що велика частина населення, яке працює в особистих селянських господарствах або займається репетиторською діяльністю, зовсім не сплачує внески до Пенсійного фонду України, чим не тільки зменшує надходження коштів для виплати пенсій нинішнім пенсіонерам, а й втрачає право на пенсію в майбутньому.
Пенсійні кошти, акумульовані накопичувальною пенсійною системою, є потужним інвестиційним ресурсом для економіки країни, тому розвиток вказаної системи необхідно розглядати не лише з точки зору забезпечення громадян у старості, але й з точки зору можливості оздоровлення певних секторів економіки за рахунок сформованих фінансових ресурсів.
Науковий інтерес до аналізу сучасних тенденцій розвитку регіональної соціальної політики передбачає вивчення та порівняння досвіду зарубіжних країн. І тут слід зазначити, що в країнах Європейського Союзу реформи соціального сектору мають перманентний характер, адже їх основною метою є адаптація національних систем державного управління до реалій та перспектив національних бюджетних пропозицій. Так, до 2000 р. в країнах Європейського Союзу регіональна соціальна політика розвивалася комплементарно розвитку промислової та аграрної політики. Після світової фінансової кризи 2008 р. дедалі очевидним стає тренд до звуження переліку соціальних послуг, що фінансуються державою або органами місцевого самоврядування. Упродовж останніх кількох років соціальна політика країн Європейського Союзу стає більш залежною від розвитку галузі транспорту та телекомунікацій; від науково-дослідної та інноваційної політики; екологічної політики; політики у сфері зайнятості та підвищення кваліфікації трудових ресурсів. Такий перехід країн Єврозони від постіндустріальної економіки до інтелектуальної економіки з високою часткою послуг та високотехнологічних видів виробництва формує новий фокус орієнтації регіональної соціальної політики [2].
Список використаних джерел:
1. Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків / за ред. Е.М. Лібанової . – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Держкомстат України, 2010. – 496 с.
2. Кришень О.В. Сучасні тенденції формування, реалізації та розвитку регіональної соціальної політики в Україні. Державне управління та місцеве самоврядування, 2020, вип. 1(44). С. 52-58. URL: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik_dums/2020/2020_01(44)/09.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter