На сьогодні корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) в Україні знаходиться на стадії свого становлення не дивлячись на те, що сама концепція КСВ вже декілька десятків років займає провідне місце в дискусії про відносини бізнесу та суспільства. В Україні недостатньо досліджена соціальна поведінка та враховані економічні інтереси суб’єктів господарювання при формуванні інструментів управління та ведення бізнесу з точки зору засад інноваційний менеджмент та логістичні процеси, що робить розкриття питання організації та функціонування КСВ в Україні вкрай актуальним.
Cоціальне підприємництво – це систематична господарська й соціально-культурна діяльність, спрямована на позаекономічні суспільні цілі. У соціальному підприємництві органічно зливаються підприємництво та взаємодія і співпраця громадян, створюючи умови для розвитку певного соціуму [1].
Основна відмінність лежить не в площині мотивації, а у сфері характеристик цінності (послуг), що виробляються. У випадку звичайного підприємництва – це ринкова цінність, яка може бути виражена в категоріях доходу і прибутку. Більшість людей уявляють собі підприємця як людину бізнесу, особу новаторську, підприємницьку, яка створює робочі місця та генерує прибуток. Якщо ці вміння та новаторство підприємця поєднати з гарячим бажанням запроваджувати зміни для місцевої громади, а також з прибутками, що спрямовуються на добру справу, то в результаті ми отримуємо соціального підприємця [2].
На сьогодні вітчизняним суб’єктам господарювання складно бути послідовними в реалізації ідеї КСВ, тому що вона не найкращим чином відбивається на їх конкурентній позиції. Корінь проблеми полягає в тому, що ідеї КСВ, навіть в її найкращих проявах, у більшості випадків бракує цілісності. Між тим, по-справжньому дієвою, КСВ може стати лише в тому випадку, якщо буде втілена у вигляді моделі 3 КСВ, тобто коли в ній одночасно будуть представлені три взаємозв’язаних компоненти:
1) соціальне реагування, або виконання компанією етичних і соціальних зобов’язань;
2) соціально відповідальна взаємодія з партнерами по всьому ланцюжку створення цінності;
3) послідовність етичної корпоративної поведінки.
Соціальну відповідальність розглядаємо як таку, що перебуває на межі соціального та індивідуального, і тому вона має властивості як соціального, так й індивідуального характеру. Вважається, що від соціального, відповідальність взяла надособистісний характер мотивації (наприклад, турбота про ближніх і далеких), а від індивідуального – особисту мотивацію запобіганню лиху [3, с.130–133]. Відповідальність починає актуалізуватися на тлі гострого особистого переживання за певний об’єкт.
За визначенням міжнародної організації “Бізнес для соціальної відповідальності” корпоративна соціальна відповідальність означає досягнення комерційного успіху шляхами, які враховують етичні принципи на основі поваги до людей, співтовариства і довкілля.
Аналіз діяльності суб’єктів господарювання міста Харкова на предмет наявності соціальної відповідальності підприємництва показує, що місто має певні приклади організації бізнесу як соціально відповідального. Серед таких представників регіонального бізнесу, хотілося виокремити два особливо показових приклади ˗ це діяльність АТ Банка «Грант» у сфері надання банківських послуг та АТ «Турбоатом» як одного з представників галузі машинобудування.
Ознаки функціонування соціального підприємництва: соціально важлива місія, якою керується підприємство; отримання доходу, який використовується на фінансування діяльності неприбуткових організацій; досягнення соціального ефекту для покращання якості життя цільової групи; реалізація інноваційних підходів до вирішення соціальних проблем. Встановлено, що соціальне підприємництво є систематичною господарською й соціально-культурною діяльністю, спрямованою на позаекономічні суспільні цілі.
Сьогодні у світовому масштабі відбувається зміна акцентів у моделях, у критеріях вибору соціальних інновацій, важелях регулювання виробничих процесів, у використанні підходів щодо реалізації соціально-економічної, конкурентної та екологічної політики суб’єкта господарювання, формуються актуальні напрямки зростання капіталізації й трансформації вартості бізнесу за умов впровадження інновацій і корпоративних стандартів, заснованих на здійсненні корпоративної соціальної відповідальності.
Список використаних джерел:
1. Губені Ю. Е., Оліщук П. О. Комплексний підхід до стійкого розвитку територій. Економіка АПК. 2009. № 10. С. 128–129.
2. Форрестер К. Соціальне підприємництво – спроможність бути агентами змін в Україні / Портал Гурт. URL: https://gurt.org.ua/articles/8673/ (дата звернення: 23.10.2020).
3. Грішнова О. А. Соціальна відповідальність у контексті подолання системної кризи в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2011. № 1. C. 39–46.
________________
Науковий керівник: Гвоздецька Юлія Василівна, вчитель математики Комунального закладу «Харківський науковий ліцей-інтернат “Обдарованість”» Харківської обласної ради
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter