Зміни та трансформація світової економіки, загальні процеси – зрушення структури та глобалізація загального товарного ринку, формування та розвиток загального інформаційно-комунікативного простору суттєво вплинули на загальний ринок сфери послуг та галузі туризму зокрема. Згідно з нинішніми тенденціями можна стверджувати що розвиток сфери послуг є необхідним фактором розвитку національної економіки. За даними Міжнародного валютного фонду та World Bank доля рику послуг в ВВП щорічно зростає (рис. 1) [1].
Найбільш відчутною є економічна роль і значення туризму для національної економіки держави. В теорії і практиці вона пов’язана переважно з активним міжнародним туризмом Він характеризується низкою конкурентних переваг по відношенню до економічних інтересів країни, що приймає туристів, у порівнянні з іншими формами міжнародних економічних відносин. Зазначені переваги визначають можливість для прискореного та ефективного отримання іноземної конвертованої валюти шляхом:
- продажу товарів і послуг, які не можуть бути включені в номенклатуру експортних поставок країни по лінії зовнішньої торгівлі;
- реалізації благ, у який не вкладено «живу» працю (наприклад, при використанні природних благ – заповідників, унікального рельєфу, кліматичних умов тощо);
- суттєвих цінових відмінностей, які характерні для реалізації товарів і послуг для туристів на місці в порівнянні з каналами зовнішньої торгівлі держави;
Про позитивний вплив сфери обслуговування загалом, та галузі туризму зокрема, очевидні, то негативні результати й наслідки його розвитку почали розглядати та аналізувати пізніше.
Польський вчений В. Гаворецький вважає, що є «функції та дисфункції туризму [3]. Тож, неможливо сказати, що розвиток туристичної сфери –це рішення економічних проблем, вважаючи, що його розвиток автоматично призведе до процвітання країни. Більш того, бурхливий розвиток туристичної галузі, що не контролюється стейкхолдерами та державою може призвести до колапсу як наслідок до негативних впливів на національну економіку.
Найбільш дискусійним тезисом пов’язаним з негативним економічним впливом туризму є вартість інфраструктури. Розвиток туризму може коштувати місцевим органам влади та місцевим платникам податків великих грошей.
Тим не менш, зменшення негативних впливів на національну економіку та загалом регуляцією подібних процесів в сфері туризму має розглядатися в розрізі загальної державної політики з оглядом на наявні ресурси та тенденції в світовому просторі.
Ефективність функціонування ринку туристичних послуг визначається за допомогою багатьох показників, які можна об’єднати у декілька груп (рис. 2).
Не дивлячись на динамічний розвиток та інноваційні методи управління туристичними дестинаціями сфера туризму не має можливості задовільнити потреби туристів в повній мірі. Створення єдиної гармонійної туристичної інфраструктури доволі довгий та багаторівневий процес. Однак при створенні вдалих туристичних дестинацій економічна віддача від сфери гостинності може бути спрямована на саморозвиток, а інша на розвиток інших сфер економіки, що не пов’язані напряму з туристичним сегментом.
Це, у свою чергу, сприятиме збільшенню туристичних потоків на внутрішньому ринку туристичних послуг, формуванню мережі економічно самодостатніх туристичних центрів та курортів як рекреаційної, так і лікувальної спеціалізації, створенню необхідних умов для швидкого розвитку суміжних галузей, організації нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Список використаних джерел:
1. World Tourism Organization (2020). Retrieved 2020, from https://data.worldbank.org/indicator/BG.GSR.NFSV.GD.ZS
2. Сущенко О. А. Стратегічний розвиток регіональних кластерів в умовах глобальної конкуренції. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2017. № 10. С. 150 –153.
3. Gaworecki W. Tyrystyka. Wydanie 5-zmienine. – Warszawa: Polskie Wydawnicto Economiczhe, 2007. – P. 370.
4. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку : монографія / за заг. ред. професора В.Г.Герасименко. – Одеса : Астропринт, 2013. – 334 с.
________________
Науковий керівник: Сущенко Олена Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри туризму, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter