Об’єм виробництва пакувальної плівки постійно зростає. В період 2009 до 2021 року виробництво поліетилену зросло з 745 тис. т до 2118 тис т. І продовжує зростати в середньому на 3,7% за рік [1]. Споживання спостерігається в межах обсягів виробництва (748 тис. т. у 2009 р; 1708 тис. т. у 2016 р; прогноз споживання на 2021 рік 3352 тис. т.). Авторами [2] зазначено роль пакування на всіх етапах товарообігу. Виробники споживчих товарів і товарів проміжного споживання формують власні вимоги до пакувальних матеріалів, що відображене у нормативних документах, зокрема, на плівку (ГОСТ 17527-2003 визначає термінологію пакувальних матеріалів, ГОСТ 10354-82 – унормовує технічні умови).
Автори [3] зазначають, що при виробництві плівки основною функцією є її призначення. Після того обирають склад сировини і вже під ці задачі формують технологічні схеми виробництва пакувальної плівки. Дослідження технологій виробництва плівок [4] показали, що від складу сировини залежать міцність на розрив, прозорість, відносне видовження при розриві, липкість, міцність та реологічні властивості. Вибір технологічної схеми (обладнання) впливає на густину (так як якщо машина автоматизована, вона сама додає потрібні пропорції сировини), сипучість, ступінь запилення та міцність зварювального шва.
За даними [5] в Україні виробляють плівку великих підприємств – 1; середніх – 9; малих – 34; мікро – 277 і неофіційних – 320. Боротьба за розподіл ринку здійснюється неконкурентними методами, лобіюванням і демпінгуванням. Оскільки пакувальна плівка є одноразовим матеріалом, споживачі намагаються заощадити на витратах і заохочують діяльність неліцензованих виробників плівки [6]. Таким чином, розвиток виду економічної діяльності з виробництва пакувальної плівки потребує ретельного дослідження загроз і недоліків ринку споживання.
Метою даного дослідження є систематизація статистики розвитку ринку пакувальної плівки в Україні, систематизація ринкової інформації для формування результатів маркетингового аналізу вторинних джерел інформації.
Для досягнення поставленої мети сформовано наступні задачі:
1. Систематизувати інформацію про види пакувальної плівки вітчизняного виробництва і імпортованої;
2. Дослідження особливостей позиціонування провідних виробників па кувальної плівки на ринку;
3. Визначення позиції технологічних інновацій при виводі їх на ринок пакувальних матеріалів.
Проведений авторами даного дослідження аналіз ринку показав, що ринок є монополістичним. Можна виділити принаймні дві основні групи – ліцензовані і нелегальні – які активно конкурують між собою [5]. Іншими групами, які формують даний вид конкуренції є вітчизняні виробники і імпортована продукція.
Дослідження показало, що асортимент плівки пакувальної формується з чотирьох позицій: вологонепроникні еластичні плівки, плівки зі штучної целюлози, плівки з пластмаси, шаруваті плівки [3]. В табл.1 систематизовані основні виробники пакувальної плівки за обсягами збуту в Україні і зазначені їх конкурентні переваги.
Таким чином, основними конкурентними групами є вітчизняні виробники і іноземні.
Дослідження показало, що капіталовкладення у будівництво підприємства з виробництва плівки становлять орієнтовно 5 149 396 грн. Основні витрати у собівартості готового продукту становлять витрати на сировину (біля 60%). І зменшити їх можна тільки за рахунок зменшення якості товарного продукту. Так, наприклад, карбонат кальцію як наповнювач можна придбати за ціною 0,2$, а наповнювач марки VITAMAXX - за 165$. Таким чином, виробники плівки прагнуть ще до початку виробництва визначити потенційний ринок збуту і виготовляти продукцію цільового призначення для конкретного споживача. Основними споживачами пакувальної плівки є підприємства Казахстану, Італії, Узбекистану, Німеччини, Польщі, Франції, Китаю, Австрії, Швеції. І основним видом продукту є палетована та будівельна плівки. На будівельну плівку попит має сезонний характер (зростає з початку весни та до осені).
Оскільки виробники прагнуть виробляти плівку «під замовника», то актуальним фактором їх успіху стає індивідуалізації такої плівки. Під індивідуалізацією розуміють її міцність, стійкість до морозів, а також зовнішній вигляд, який досягається пропорціями сировини та справністю машини. На ринку пакування активно застосовують такий маркетинговий інструмент, як логічне позиціонування (вигода у вигляді аргументів). Виробники прагнуть сформувати пропозицію у вигляді широкої кольорової гами, спектру прозорості. Або навпаки, виділятися технічними характеристиками - міцність до розтягу, стійкість до низьких та високих температур і, головне, екологічною безпечністю і біодоступністю.
Саме для отримання первинної інформації про вподобання споживача проводять дослідження: експеримент (співставлення групи схожих між собою товарів), опитування (різних груп споживачів і потенційних споживачів) та спостереження.
Поширеним способом отримання інформації від споживача лишається опитування. Аналіз груп потенційних споживачів засвідчив, що традиційні споживачі пакувальної плівки (такі як бізнесмени, які хочуть купити технологічний опис, власники фірм будівельних матеріалів, меблів, а також фізичні особи, які використовують плівки для своїх потреб, наприклад теплиць) поступаються місцем поштовим службам і сервісам доставки. При чому останні починають застосовувати пакувальну плівку для палет і великогабаритник товарів. А це, в основному, поліетиленові матеріали, стійкі до ударних навантажень, морозостійкі (залежно від матеріалу до -1200С).
Результати даного дослідження показали, що проведення аналізу ситуації на ринку є необхідною умовою прийняття вірних рішень і визначання потенціалу підприємства. Так, ситуація глобальної пандемії 2020-2021 років може дати можливість входу на ринок пакувальної плівки нових виробників з новими продуктами для задоволення збільшення попиту на доставку товарів різного призначення. Таким чином, підприємства, які мають можливість регулярно і ретельно досліджувати і прогнозувати тенденції змін ринку, можливостей конкурентів, запитів потенційних і наявних споживачів, коливань цін оперативно змінюють стратегії розвитку і впроваджують актуальні бізнес-моделі, переглядають способи виробництва та види сировини.
Проведене дослідження показало, що не вистачає інформації щодо кількості реальних виробників пакувальної плівки, конкретних марок сировини, які можна використовувати при виробництві. Причиною цьому є те, що пошук інноваційної складової кожним конкретним виробником стимулює розвиток і сировинної бази виробництва пакувальної плівки. А це дає поштовх науковим дослідженням і інноваційним розробкам.
Список посилань:
1. https://plastinfo.ru/information/articles/729/
2. https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi2016_4_31_42.pdf
3. https://uk.baker-group.net/quality-control/safety-for-confectionery/packaging-materials.html
4. Полимерные пленки / Абдель-Бари Е.М., Под ред. Г.Е. Заикова.ЦОП Профессия, 2005.
5. http://www.ukrstat.gov.ua/
6. http://www.vestnik-econom.mgu.od.ua/journal/2016/16-2016/23.pdf].
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter