На сучасному виробництві навчанню персоналу приділяють достатньо уваги, cсправедливо вважаючи, що навчити працівника незрівнянно легше, ніж перевчити відповідно до стандартів компанії кваліфікованого робітника. Втім навчання персоналу може стати достатньо затратним процесом, особливо якщо на підприємстві спостерігається підвищена текучість кадрів.
Якщо ж створювати навчальні матеріали відповідно до стандартів TQM, потрібно точно розуміти особливості стандарту, та методи його впровадження. Оскільки єдиної системи по впровадженню принципів TQM на разі не розроблено, кожен підприємець використовує ті методики, які йому ближчі, що є сумнівним вибором, оскільки для різних підприємств потрібні різні методи навчання.
TQM (Total Quality Management) або Тотальне Управління Якістю це комплекс заходів спрямованих на попередження виникнення браку, та контролю продукції чи послуг на етапі виробництва. Завдяки цьому вдається значно зменшити витрати на виробництво продукції та виготовляти товари з більш конкурентною кінцевою ціною. Крім того, якість таких товарів буде вищою.
TQM прийшов на зміну застарілій моделі, коли контроль за якістю продукції здійснювався на завершальних фазах виробництва. Слово тотальний означає постійний контроль за якістю на підприємстві, починаючи від етапів розробки товарів, до процесів збуту та утилізації браку. Важливу роль також відіграє процес переробки відходів і браку, що дозволяє створити більш дружнє до навколишнього середовища підприємство.
Управління якістю – складний процес для забезпечення якого необхідні різнопланові заходи. Серед них виділяють як класичні, так і новаторські методи.
До класичних методів відносять:
1. Методи статистичного управління якістю – які спрямовані на вивчення та аналіз статистичних даних і розробку необхідних параметрів виробництва.
2. Концепцію циклічного покращення якості процесів (Цикл PDCA (Рlan-Dо-Check-Act)), що дозволяє виключати з виробництва неєвекивні та високо затратні процеси замінюючи їх на ефективні та економніші.
3. Концепція постійного підвищення якості, яка розрахована на довгострокову перспективу і направлена на постійний пошук нових шляхів покращення виробництва [1].
До новітніх методів поділяються на:
1. Концепція постійного покращання Кайзен (KAIZEN) – що характеризується використанням незначних інвестицій при знаних людським ресурсах та великою кількістю маленьких кроків. Дана система характерна для японської економіки в цілому.
2. Концепція Будинку Якості – характеризується збереженням цінності продукту для споживача, за мінімізації витрат на його виробництво.
3. Методика « 6 сигм», що була вперше впроваджена компанією Моторола дозволяє знайти та виключити причини браку та поломок [1].
Варто зазначити, що концепція стандартів ISO відповідає на питання, що необхідно робити для забезпечення якості, а концепція TQM — як це робити.
Відповідно впроваджуючи методи TQM в навчання персоналу варто керуватися наступними правилами, які виходять з названих вище методів і концепцій:
• Керуватися статистичними донними по рівню освіченості персоналу і складати навчальну програму орієнтовану на середній рівень знань.
• Спостерігати за впровадженими методами навчання, оцінювати їх ефективність швидко та якісно замінювати одні методи іншими.
• Постійно підвищувати рівень знань працівників, мотивувати на особистісний розвиток та мінімізувати текучість кадрів.
• Культивувати думку, що знання це цінний ресурс, підкреслювати значущість навчання та вкладу кожного працівника.
• Мотивувати на отримання знань і за межами навчальної програми, розвивати особистісний розвиток та ініціативу.
• Проводити регулярні зрізи знань, які дозволять виявити неефективних працівників та тих, хто не бажають навчатися. Замінювати такі кадри на початкових етапах навчання.
• Впроваджувати в процес навчання сучасні технології, використовувати всі можливі сучасні технології і інструменти [2].
Створення навчального середовища на підприємстві, керуючись принципами TQM це складний, дорого вартісний і тривалий процес. Однак, при правильному підході до процесу це ефективна інвестиція з високим ступенем окупності, адже за рахунок добре навчених кадрів скоротити витрати на виготовлення продукції, підвищити її якість, покращити імідж компанії та зробити її більш конкурентною на ринку праці без розширення фонду заробітної плати.
Список використаних джерел:
1. С.М. Безродна. Управління якістю. Чернівці. 2017.
2. Лукіна Тетяна Олександрівна. Розробка та запровадження системи управління якістю освіти в системі професійного навчання державних службовців. https://core.ac.uk/download/pdf/32304887.pdf