Об’єктивна оцінка ринкової вартості підприємства у наш час є найбільш показовим способом аналізу ефективності діяльності підприємства у ринковому середовищі.
Вибір методу оцінки у більшості залежить від того, в якому фінансовому стані знаходиться підприємство у даний момент, які його перспективи. В залежності від цього, розрахунок вартості компанії може базуватися на використанні наступних підходів:
- витратний
- дохідний
- порівняльний.
Витратний підхід розглядає вартість підприємства з точки зору його витрат. Для цього попередньо проводиться обґрунтована оцінка ринкової вартості кожного активу окремо, а після визначається поточна вартість кожного зобов’язання. Із обґрунтованої вартості усіх активів віднімається поточна вартість усіх зобов’язань, що і показує оціночну вартість власного капіталу підприємства. Такий підхід реалізується двома основними методами:
1. Розрахунок методом ліквідаційної вартості. Найчастіше використовується під час вимушеного продажу підприємства.
2. Метод вартості чистих активів, який використовують у тому випадку, коли підприємство володіє значними матеріальними активами і очікується, що воно і надалі буде діючим підприємством
Порівняльний підхід базується на принципі ефективно функціонуючого ринку, на якому інвестори купують та продають активи аналогічного типу, при цьому приймаючи незалежні індивідуальні рішення. Дані по аналогічним угодам порівнюються з тими, що оцінюються. Переваги та недоліки оцінюваних активів порівняно з обраними аналогами враховуються шляхом введення відповідних коригувань.
В залежності від наявності і доступності інформації, характеристик об’єкта оцінки, предмету та умов ймовірної угоди з об’єктом оцінки, в рамках порівняльного підходу використовуються такі методи:
1. Метод компанії-аналога, який застосовується у випадку, коли розмір оцінюваної участі у статутному капіталі є неконтрольним. Джерелом інформації про ціни схожих угод з аналогами об’єкту, що оцінюється, виступають дані про ціни угод з акціями та іншими цінними паперами, які відбуваються на відкритих фондових ринках (на біржах та в системах відкритої електронної позабіржової торгівлі), у випадку якщо об’єкт такої угоди не надає його власнику будь-які повноваження контролю.
2. Метод угод, який застосовується у випадку, коли розмір оцінюваної участі у статутному капіталі є контрольним. Джерелом інформації про ціни схожих угод є:
- дані про ціни угод з акціями та іншими цінними паперами, долями (вкладами) у статутних капіталах, у випадку, коли об’єкт такої угоди надає його власнику усі, або частину повноважень контролю;
- дані про ціни угод у формі злиття, поглинання, або повного продажу підприємства.
3. Метод галузевих коефіцієнтів. Джерелом інформації у даному методі, як правило, є дані спеціалізованих галузевих досліджень (оглядів), складених на основі аналізу угод з підприємствами відповідної галузі, аналогічними за розміром з тим, що оцінюється [2].
Дохідний підхід використовується у випадках, коли є можливість скласти модель подальшого розвитку підприємства (побудувати фінансову модель). Оцінка дохідним підходом передбачає побудову прогнозу доходів [1]. В залежності від рівномірності надходження доходів обирають один з методів:
1. Метод капіталізації
2. Метод дисконтування;
Якщо майбутні доходи будуть приблизно дорівнювати поточним, або темпи їх росту є сталими, використовують метод капіталізації.
Метод капіталізації передбачає також невизначено довгий період функціонування бізнесу. Метод дисконтування використовується у випадку несталих фінансових показників, а також у випадках, коли функціонування бізнесу припиняється (незалежно від причин) у найближчій перспективі, або передбачається вихід із бізнесу. Оцінка даним методом включає побудову прогнозу грошових потоків на кожен рік прогнозованого періоду.
Висновки. В сучасних ринкових умовах підприємство, з одного боку, є суб’єктом, тобто учасником ринкових відносин, свідченням чого є здійснення їм функції купівлі-продажу. З іншого боку, підприємство може бути і об’єктом ринкових відношень, оскільки має вартість, та в певний момент часу може бути проданим, тобто стає товаром, що робить необхідною оцінку його вартості. Використання комплексної оцінки вартості підприємства на основі комбінації витратного, дохідного та порівняльного методів дає можливість подолати однофакторність оцінки, більш реально оцінити його вартість, а також отримати надійне інформаційне джерело для прогнозування вартості у майбутньому з ціллю впровадження зважених управлінських рішень.
Література:
1. Вараксин, О. И. Современные методы оценки стоимости предприятия / О. И. Вараксин. – Текст: непосредственный // Молодой ученый. – 2018. – № 21 (207). – С. 237–238.
2. Ларченко А. П. Оценка бизнеса. Подходы и методы. – СПб.: «PRTeam», 2008. – 57 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter