Пріоритетом монетарної політики є досягнення та забезпечення цінової стабільності. Цінова стабільність передбачає незначне зростання цін, а не їх незмінність. За низької та стабільної інфляції заощадження та доходи українців захищені від знецінення, можуть здійснюватися довгострокові інвестиції у вітчизняну економіку, що сприяє створенню робочих місць. Основним інструментом грошово-кредитної політики є облікова ставка.
Загалом, монетарна політика – це політика держави, через яку уповноважена державою інституція контролює обсяг пропозиції грошей з метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотримання рівня безробіття населення на достатньо низькому рівні [1]. Цілі грошово-кредитної політики досягаються за допомогою таких інструментів:
1. Операції на відкритому ринку.
2. Відсоткова політика.
3. Норма обов’язкового резервування.
4. Вплив на обмінний курс національної валюти.
В Україні головним суб’єктом монетарної політики є Національний банк, який відповідно до законодавства України має вирішальну роль у її розробленні та реалізації [2].
Отже, аналізуючи існуючу на сьогоднішній день ситуацію, можемо сказати, що НБУ має як ніколи до цього вести власну монетарну політику, раціонально використовувати її інструменти.
Операції на відкритому ринку. Інструментом реалізації грошово-кредитної політики є операції на відкритому ринку, зміст яких полягає у здійсненні центральним банком купівлі-продажу цінних паперів з метою впливу на ресурсну базу комерційних банків. Дії центрального банку повинні якимось чином стимулювати зацікавленість економічних агентів до здійснення даних операцій, які відповідають напрямам грошово-кредитної політики на даному етапі. Відтак, для ефективного застосування даного важеля монетарної політики дохідність цінних паперів не повинна бути нижчою за дохідність інших активів комерційних банків. НБУ має раціонально і виважено здійснювати операції на фондовому ринку. В 2020 році відбулися рекордні падіння за 30-35 років на фондових ринках США, британський, французький та німецький ринки - більш ніж на 10 % [3]. Дані падіння можуть стати тим досвідом, проаналізувавши який, можна мінімізувати наслідки тих чи інших негативних ситуацій на фондовому ринку.
Процентна політика. Один із інструментів який використовується для регулювання попиту та пропозиції на грошові кошти шляхом зміни процентних ставок за своїми операціями та шляхом надання рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банківських установ. НБУ має, на скільки це можливо, утримувати облікову ставку рефінансування, щоб не було паніки у населення, враховуючи рівень недовіри до банківських установ в Україні. Також не всі банки, які потребуватимуть кредиту рефінансування зможуть взяти його і підуть шляхом банкрутства, що безумовно матиме негативні наслідки і посилить депресивні та панічні настрої у населення. НБУ має проводити процентні тендери, згідно якого заявки банків задовольняються відповідно до запропонованої процентної ставки – починати з найвищої, а далі в порядку черги.
Норма обов’язкових резервів. Обов’язкові резерви ‒ один з найбільш давніх та традиційних інструментів ЦБ. Наразі для гривневих коштів встановлено нульову ставку резервування, а для валютних–10% [1]. Це сприятиме двом стратегічним цілям – активізації банківського кредитування та дедоларизації економіки. На сьогодні стоїть завдання не досить сильно втратити. Звичайно, в нормальних умовах дані механізми повинні посприяти розвитку банківської системи. На сьогоднішній день банки сумісно з НБУ мають забезпечити недопущення ситуації, коли населення масово забиратиме свої вклади. НБУ має утримувати мінімально можливу долю обов’язкового резервування, а банки в свою чергу не зловживати такою «лояльністю».
Вплив на обмінний курс валюти. Передусім НБУ має не допустити швидкого зростання курсу. Курс валют звичайно постійно змінюється під впливом різних факторів, проте національна грошова одиниця – це ключовий елемент незалежної монетарної політики. На курс впливають різні фактори, і характер впливу є не однаковим. Наприклад, до ревальвуючих факторів належать процентні ставки, сальдо торгівельного балансу, обсяги ВВП, ВНП та споживчий попит (пропорційний вплив), а до девальвуючих – грошова маса, інфляція, дефіцит бюджету, рівень безробіття (обернено пропорційний). Національний банк має проводити такі заходи, щоб відбувався взаємний вплив у позитивному русі, а не навпаки, що, в свою чергу, призводило б до падіння курсу гривні і зменшення можливостей грошово-кредитної політики держави.
Сумісна активна взаємодія всіх суб’єктів економічної діяльності сприятиме мінімізації впливу ситуації, що склалася на сьогоднішній день. Якщо всі матимуть одну мету в своїй діяльності – стабілізація економіки, то наслідки будуть не такими негативними порівняно з іншими країнами.
Список використаних джерел:
1. Про монетарну політику. НБУ : веб-сайт. URL: https://bank.gov.ua/ua/monetary/about (дата звернення: 20.11.2020).
2. Інструменти монетарної політики. Юридична газета online : веб-сайт. URL:https://yur-gazeta.com/publications/practice/bankivske-ta-finansove-pravo/instrumenti-monetarnoyi-politiki-shcho-na-shcho-vplivae.html(дата звернення: 20.11.2020).
3. Чорний понеділок: фондові ринки показали рекордне падіння Українська правда : веб-сайт. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/10/657842/ (дата звернення: 20.11.2020).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter