У силу підвищення мінливості зовнішнього середовища та недостатньої науково-методичної розробленості багатьох аспектів формування та реалізації конкурентних переваг організацій у контексті кризових явищ останнього року проблема формування стійкої конкурентоспроможності набула особливої актуальності. Проблема управління конкурентоспроможністю організацій актуальна і з практичної точки зору в силу далеко не повного володіння керівництвом сучасними методами оцінки конкурентоспроможності та механізмами розробки конкурентостійкості стратегій менеджменту в реалізації ефективної стратегії розвитку.
Конкуренцію розглядають як суперництво, боротьбу, забезпечення переваг, досягнення успіху, завоювання місця (ніші) на ринку. І з цим не можна не погодитись, оскільки така цільова установка конкурентної стратегії. Ми лише додамо до цього, що з позицій окремого учасника конкурентної боротьби це є спосіб співіснування його в середовищі йому подібних. Якщо ж розглядати конкуренцію як певний механізм, пружину, силу дії, то це вже інша її характерна властивість - бути рушійною силою розвитку, а конкурентний потенціал відображає динамічну характеристику здатності до розвитку. Похідними від терміну «конкуренція» будемо вважати конкурентний потенціал, конкурентний стан, конкурентну здатність і спроможність. Пропонуємо розмежувати поняття «здатність» і «спроможність» в такому варіанті: здатність - внутрішні можливості; спроможність - сума внутрішніх і зовнішніх можливостей.
В основі конкурентоспроможності пропонується поставити таку характеристику як «якість», в самому широкому розумінні цього поняття: якість - це відмінність властивостей від аналогічних в кращий (більш важливий) бік, або вища вартість, ніж вартість аналогів різного роду (товарів, послуг, організаційних систем, моделей, технологій тощо).
В умовах посилення конкурентної боротьби для кожної організації на перший план виходить завдання збереження і підвищення власної конкурентоспроможності. Отже, конкурентоспроможність організації - це можливість ефективної господарської діяльності та її практичної прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку. Ця реалізація забезпечується всім комплексом наявних у підприємства коштів [1].
Управління конкурентоспроможністю організації розглядається в контексті управління конкурентоспроможністю товару, внаслідок їх сильного взаємозв'язку. Але, на нашу думку, менеджмент повинен зводитись до формування конкурентних переваг у всіх сферах діяльності організації, але не окремими блоками впливу, а комплексним, цілеспрямованим вирішенням завдань з управління конкурентоспроможністю організації.
У стратегії конкурентоспроможності якість, успіх, результат пропонуємо оцінювати за різними критеріями, а саме: ступінь (рівень) ефективності використання ресурсів; ступінь досягнення цілей; ефект прибутковості; ефект синергії (позитивного результату взаємоузгодження інтересів і дій між елементами системи, учасниками взаємодій); ступінь безконфліктності та соціальної відповідальності; ступінь швидкого реагування на зміни (адаптивності до умов і викликів середовища).
У системі управління конкурентоспроможністю організації об'єктом управління стають її конкурентні переваги, які є ключовими факторами, компетенціями, забезпечують організації вигідніше, у порівнянні з конкурентами, положення, а також досягнення стратегічних і тактичних цілей при оптимальних витратах всіх видів ресурсів [2].
Таким чином, розробка і реалізація системи управління конкурентоспроможністю організації в умовах кризи передбачає систему наступних заходів: діагностика зовнішнього середовища; розробка чіткої концепції управління конкурентоспроможністю в кризових умовах; реалізація заходів та оцінка рівня конкуренції організації на ринку; вдосконалення рівня конкурентоспроможності.
Список використаних джерел:
1. Маврова В. В. Управління конкурентоспроможністю підприємств в Україні. Молодий вчений. 2016. № 7 (34). С. 78-80.
2. Посохов І. М., Чепіжко О. В. Проблеми управління конкурентоспроможністю підприємств в умовах трансформації економіки України. Актуальні проблеми моделювання та управління соціально-економічними системами в умовах глобалізації : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 11 травня 2018 р. С. 285-288.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter