Економічне зростання є головною метою уряду будь-якої країни. Розвиток людського капіталу є пріоритетом, а недостатня вивченість показника призводить до прояву слабких місць у національній економіці.
Цілий ланцюг факторів впливає на людський потенціал. До таких відносяться низький рівень захворюваності та загальнодоступне медичне обслуговування, однакові права на отримання соціальних благ, економічна безпека соціальних груп, придатний стан навколишнього середовища та розвиток можливості отримання освіти.
У формування теоретичних засад, щодо концепції людського розвитку, найбільший внесок зробили зарубіжні вчені – Адам Сміт, Девід Рікардо, Альфред Маршалл та Амартія Сен. У свій час теоретики різних шкіл висвітлили у свої роботах, що висока заробітна плата стимулює працьовитість зростати, гарний раціон харчування підвищує фізичні сили працівника, а сподівання поліпшити своє матеріальне становище та у майбутньому покращити життя своїх дітей призводить до максимального напруження сил та зростання бажання працювати. Наприклад, зазначений вище класик економічної теорії А. Сміт зазначав, що людина – не тільки джерело, а й частина суспільного багатства. Основоположник неокласичної теорії А. Маршалл трактував, що немає для людини більшого стимулу працювати, як мета просуватися і надалі життєвими стежками й надати сім’ї право почати життя з більшого достатку, ніж мав ти сам [1].
У табл. 1 наведено низку даних щодо людського розвитку (топ-5 країн та показник України) у 2020 році.
Таблиця 1.
Індекс людського розвитку в розвинених країнах та в Україні [2]
Як свідчать дані, країни, які займають перші позиції у рейтингу людського потенціалу мають високий рівень ВВП на душу населення (Норвегія – 92556 USD на 2019 рік; Німеччина – 46473 USD). Насамперед, Україна – ВВП на душу населення – 3659.8 USD [3].
Аналізуючи статистичні дані, можна підсумувати, що країни з високим рівнем розвитку економіки мають чималий Індекс людського розвитку. Сформовані політичні та економічні інститути влади формують й соціальну кон’юктуру всередині країни: довголіття - запорука гідних умов життя та праці, рівень освіти здебільшого формується фінансуванням, що є можливим, завдяки рівню ВВП, сприятливе довкілля (придатна для існування екологічна ситуація в країні). Високий показник людського розвитку є результатом довготривалого всебічного розвитку держави, її економічної, політичної та соціальної сфер.
Список використаних джерел:
1. Л. М. Тимошенко, Людський розвиток [Текст] : навч. посіб. / Л. М. Тимошенко, С. Е. Сардак, О. В. Більська. – Д.: Вид-во ДНУ, 2010. – 107 с.
2. Human Development Index (HDI) by Country 2020 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://worldpopulationreview.com/country-rankings/hdi-by-country
3. Офіційний сайт Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/2020/
________________
Науковий керівник: Дон Ольга Дмитрівна, старший викладач кафедри економіки та управління національним господарством, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter