Згідно ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства [1].
Основними завданнями обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками є: своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій; ведення аналітичного й синтетичного обліку цих розрахунків з дотримання принципів бухгалтерського обліку; недопущення невиправданої кредиторської заборгованості; своєчасне та якісне проведення річної інвентаризації розрахунків з постачальниками; узагальнення інформації в облікових регістрах про стан розрахункових операцій та надання внутрішнім і зовнішнім користувачам фінансової звітності; контролювання форм розрахунків з постачальником, які визначені договорами; моніторинг кредиторської заборгованості; зіставлення розрахунків з постачальником та підрядником в кінці звітного періоду; дотримання умов поставки, передбачених у договорі або контракті купівлі – продажу, в ньому повинна міститися письмова згода сторін про поставку товарів, а також зобов’язання сплатити за нього грошову суму та ін. [2].
Підвищення надійності поставок під час вибору постачальника потрібно враховувати як цінова конкурентоспроможність (включаючи витрати на зберігання, транспортування та страхування); умови платежу; гарантійні терміни; ремонтне та після продажне обслуговування; відповідність продукції постачальника до стандартів якості; можливість закупок безпосередньо у виробників або оптовиків [3].
На рис. 1 наведено умови визнання зобов’язань у відповідності до П(с)БО 11 «Зобов’язання». Якщо ці умови для будь – якого зобов’язання на дату балансу не дотримуються, то таку статтю потрібно виключити зі складу зобов’язань і списати з балансу. кожне підприємство одночасно є і кредитором, і дебітором, а у кожній розрахунковій операції одночасно може виникати дебіторська заборгованість в одному підприємстві і кредиторська – в іншому. Так, кожна розрахункова операція створює різні, здебільшого суперечливі цілі її суб’єктів [4].
Розрахунки з постачальниками та підрядниками в часі і в обсязі впливають на формування собівартості у фінансовому плануванні, та займають вагоме місце в системі розрахункових операцій, а також є найважливішою складовою бухгалтерської діяльності, оскільки вони впливають на формування основної частини грошових надходжень підприємств. Ведення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, його правові засади регламентуються П(С)БО 11 «Зобов’язання». Класифікація розрахунків з постачальниками представлена на рис. 2 [5, с. 263 – 279].
Господарська діяльність будь – якого суб’єкта господарювання пов’язана з використанням коштів, матеріальних і нематеріальних цінностей. Основою їх безперервного кругообігу є господарські процеси. Однією з важливих передумов подальшого функціонування підприємства є процес постачання, що тісно пов’язане з розрахунковими операціями, які можуть спричинити виникнення зобов’язань.
Список використаних джерел:
1. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 500 с
2. Поняття, значення та завдання обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками. URL: https://studfile.net/preview/7013543/
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 11 «Зобов’язання», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2000р. № 85/4306. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00
4. Податковий Кодекс України від 21 грудня 2010 року № 2542-III. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/шоу/2755-17
5. Мушинський В.В. Внутрішньогосподарський контроль забезпечення виконання зобов’язань підприємства та фактів їх зміни: методичний підхід [Електронний ресурс] / В. В. Мушинський // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – № 1 (22). – С. 263-279.
|