Моделювання майбутнього становища компанії в рамках матричного підходу виконує, на нашу думку, функцію планування. Організаційний аспект проявляється в деталізації механізмів реалізації обраної стратегії і багато в чому обумовлюється грамотно вибудуваною послідовністю дій - алгоритмом формування фінансової стратегії. Мотивація персоналу фінансових служб, топ-менеджменту - складний аспект, в основі якого лежать теорії агентських витрат, стейкхолдерів і класичні теорії управління персоналом. Універсальна функція контролю реалізується в рамках матричного підходу за допомогою щорічної оцінки позиції компанії в розрізі елементів використовуваних матриць.
Що стосується специфічних функцій фінансової стратегії, то, як правило, до них відносять функції управління в тій чи іншій галузі фінансів з прив'язкою до ціннісно-орієнтованого управління в розрізі управління фінансовими результатами і фінансовою безпекою компанії [1, с. 11].
Фундаментальні теоретичні основи формування фінансової стратегії компанії відображені І. А. Бланком [2; 11]. Підтверджуючи доцільність зазначеного, дослідником вказується, що фінансова стратегія сукупністю політики компанії щодо таких напрямів [2, с. 14]:
- формування активів (їхньої вартості, оптимізації, потреби);
- формування структури капіталу, зокрема, визначення потреби в капіталі, збільшення вартості компанії;
- управління оборотним капіталом (запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами і фінансуванням оборотних коштів);
- управління необоротними активами (оренда або придбання необоротних активів, їх ліквідація, інше);
- управління інвестиціями (фінансовими, реальними і інноваційними);
- управління формуванням власних фінансових коштів (прибутком, податковою, дивідендною, амортизаційною і емісійною політикою);
- управління позиковими фінансовими засобами (залучення банківського і комерційного кредитів, використання похідних фінансових інструментів, управління облігаційними позикою);
- антикризове управління або забезпечення стійкого функціонування;
- розробка стратегії в галузі ризиків (вибір методів їх оцінки, способів зниження і оптимізації).
Таким чином, під різними областями фінансів підприємства розуміється сукупність перерахованих за І. А. Бланком напрямів. Матричний підхід є оптимальним засобом вираження наявних взаємозв'язків різних областей фінансів і дозволяє оцінити стан підприємства найбільш точним і несуперечливим чином. Також І. А. Бланк виділяє домінантні сфери прояву фінансової стратегії підприємства, які пов'язані з прийняттям рішень в області залучення джерел фінансування, в області їхнього використання, із забезпеченням необхідного рівня фінансової безпеки і з підвищенням загальної якості управління фінансовою діяльністю [3, с. 16].
Відзначимо, що стратегія, орієнтована на вдосконалення процесу управління фінансами, реалізується в таких аспектах, як забезпечення високої кваліфікації фінансових менеджерів і працівників фінансових підрозділів, формування достатньої інформаційної бази, впровадження технічних засобів і фінансових технологій, розробка ефективної структури управління фінансами.
Список використаних джерел:
1. Светлов О. О. Управління фінансами організації на основі системи ключових показників ефективності: дис. ... к.е.н.: 08.00.10. М., 2008. 152 с.
2. Бланк І. А. Стратегія і тактика управління фінансами. Київ: МП «ІТЕМ лтд»; СП «АДЕФ-Україна», 1996. 534 с.
3. Бланк І. А. Фінансова стратегія підприємства. Київ: Ніка-Центр, 2004. 720 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter