У сучасній економічній системі бізнес являє собою складний механізм, у якому комунікація відіграє роль засобу взаємодії, забезпечення досягнення цілей та співпраці [4; с.10]. У рамках бізнесу різноманітні види комунікацій складають єдину систему складних взаємодій і взаємно впливають один на одного. Необхідність ефективно здійснювати бізнес-комунікації дає підставу для їх детального вивчення і класифікації, що зумовлює актуальність дослідження.
Аналізуючи праці українських і зарубіжних науковців, що займалися детальним вивченням цієї теми (О.В. Кірєв, І.С. Криворучко, В.А. Співак, О.І. Андрусяк та ін.) зустрічаємо класифікацію бізнес-комунікацій за кількома різними критеріями.
По-перше, бізнес-комунікації поділяють на внутрішні, у випадку, коли вони здійснюються у рамках однієї організації, та зовнішні, якщо одна зі сторін спілкування належить до зовнішнього середовища організації [2; с.40].
За способом передання інформації бізнес-комунікації поділяються на вербальні та невербальні. Перевагою усних комунікацій є можливість отримання миттєвого зворотного зв’язку від клієнта чи партнера, однак, в процесі такого обміну інформацією частина даних може втрачатися чи спотворюватися. Це дає підставу для частішого використання письмового способу передачі інформації під час бізнес-комунікацій, адже він дає змогу фіксувати та зберігати отриманні дані.
Досить очевидними є також поняття контактної та дистантної (дистанційної) комунікації. У випадку контактного спілкування учасники процесу знаходяться поряд і тісно взаємодіють за допомогою жестів, міміки, інтонації тощо. У випадку ж дистантного спілкування учасників розділяє певна відстань у просторі й засобами їхнього зв’язку можуть стати електронні прилади, письмові джерела інформації, інші люди тощо. Схожими за значенням є безпосередні й опосередковані види комунікації, де класифікацію здійснено за фактором наявності посередника. Обидва способи комунікації широко застосовуються в сучасному світі.
За кількістю учасників комунікаційного процесу розрізняють міжособистісні та суспільні (публічні) комунікації. Міжособистісне спілкування відбувається між двома особами або у невеликій групі осіб і є найбільш розповсюдженим у повсякденному житті. В той час як публічна комунікація являє собою взаємодію людини з широкою аудиторією (проведення конференцій, нарад семінарів тощо) і є не менш важливою частиною бізнесу.
Також бізнес-комунікації поділяють на діалогічні та монологічні (репресивні). Прикладами монологічних бізнес-комунікацій можна назвати маніпулятивні технології реклами або методи психологічного впливання на споживача, де тільки один учасник комунікації визначає способи спілкування, а інший – тільки підпорядковується [3; с.8]. В той час як діалогічна форма комунікацій являє собою рівноправне ведення переговорів, пошук взаємовигідних позицій та рішень. Хоча застосування методики діалогових комунікацій не завжди можливо, вчені вважають таку форму спілкування більш ефективною і вбачають її подальший розвиток у майбутньому.
Слід відзначити і такі категорії комунікацій як вертикальні та горизонтальні. Вертикальні відбуваються між різними рівнями ієрархічної системи та поділяються на висхідні (інформація надходить від підлеглого до керівника) та низхідні (інформація надходить від керівника до підлеглого). Горизонтальні ж комунікації здійснюються у межах одного чи рівних субординаційних рівнів.
У науці також виділяють види комунікацій за емоційним забарвленням, мотиваційною обумовленістю, тривалістю та багатьма іншими критеріями. Отже, класифікація бізнес-комунікацій являє собою невичерпною темою для наукових дискусій та потребує детального вивчення у майбутньому.
Список використаних джерел:
1. Андрусяк О.І. Особливості бізнес-комунікацій у системі міжнародних економічних відносин / О.І. Андрусяк // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №12. – С.26-35.
2. Кірєв О.В. Типологія бізнес-комунікацій інноваційно-активного промислового підприємства / О. В. Кірєв // Економіка. Менеджмент. Бізнес. - 2014. - № 4. - С. 39-46.
3. Материалы международной научно-практической интернет-конференции «Диалогические коммуникации в бизнесе» / И.М. Дзялошинский, М.А. Пильгун., Ю.И. Лукашина [та ін.] ; Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики». – Москва – 2011 – 214с. : с.4-6
4. Чернявская Т.П., Висковатова Т.П. Коммуникация в бизнесе: психологическая теория и практика / Чернявская Т.П., Висковатова Т.П. // Одесск. национ. ун-т им. И.И. Мечникова, 2013. — 258 с. : с. 5-9
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter