Ринкові перетворення в Україні, темпи зміни конкурентних умов господарювання, глобалізація економіки, поширення міжгалузевої інтеграції та інтернаціоналізація сучасного бізнесу обумовлюють необхідність швидкого реагування підприємств на зміни зовнішнього середовища. В сучасних умовах діджиталізації всіх сфер економіки на передній план виступає здатність підприємства до інноваційного розвитку із врахуванням інформаційно-комунікаційного забезпечення яке б відповідала вимогам часу. Відповідно наразі підвищуються вимоги до управління сучасним підприємством, зростає значущість оцінки діючої інноваційної політики управління підприємством і визначення резервів поліпшення його функціонування.
На цьому етапі, наприклад, кожне торговельне підприємство постає перед питанням визначення наявного потенціалу, тобто встановлення того, в якій мірі торговельне підприємство готове на певного роду тактичні та стратегічні зміни, наскільки воно відповідає тим вимогам зовнішнього середовища, які диктує ринок, який розмір економічної міцності вже наявний на підприємстві, а який необхідно максимізувати. Саме це обумовлює необхідність розробки ефективних методів управління потенціалом торговельного підприємства – як основного чинника, що є запорукою його успіху на ринку та індикатором рівня ефективності функціонування підприємства.
При розкритті сутності потенціалу підприємства як «можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес – процесів» Краснокутська Н.С. наголошує на необхідності управління потенціалом підприємства через взаємодію та взаємозв’язок його складових елементів.
Практичне забезпечення процесу управління потенціалом торговельного підприємства передбачає оцінку якості системи управління потенціалом торговельних підприємств та визначені «вузьких місць» і виявленні ключових факторів успіху його розвитку. Ґрунтуючись на виділених в результаті проведених дослідженнях властивостях потенціалу підприємства (його комплексність та особливу роль у конкурентному позиціонуванні підприємства на ринку), великого значення набуває вирішення завдання забезпечення ефективного управління інноваційним потенціалом підприємства.
Виходячи з цього правильно організована і ефективно функціонуюча система управління інноваційним потенціалом підприємства повинна в кінцевому випадку забезпечити належний рівень конкурентоспроможності цього потенціалу, а значить, - і довгостроковий розвиток самого торговельного підприємства. Виходячи з цього елементи цієї системи повинні першочергово вирішувати завдання формування, якісної оцінки, реалізації і розвитку потенціалу в залежності від цільових орієнтирів підприємства.
Звичайно ми не можемо залишити по заувагою ключові чинники зовнішнього середовища, проте в даному дослідженні зосередимо свою увагу на внутрішньому середовищі підприємства в якому ключову роль відіграє людський ресурс, як носії знань зорієнтовані на інноваційний розвиток підприємства.
Список використаних джерел:
1. Краснокутська Н. С. Дефініціяпоняття «потенціалпідприємства» в контекстірозвиткумі кроекономічноїтеорії / Н. С. Краснокутська // Вісник Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. – К. : КНТЕУ, 2008. – № 5. – С. 54–64
2. Режим доступу: http://www.precon.donnuet.dn.ua/pdf/bakunov/bakunov5.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter