Нематеріальні активи в сучасних умовах розвитку економіки відіграють важливу роль на вітчизняних підприємствах, виступаючи формою реалізації інтелектуального капіталу, дозволяючи створювати інноваційно-містку продукцію, взаємодіючи зі споживачами та постачальниками, координувати роботу менеджменту, бухгалтерії, відділу фінансів та інших підрозділів підприємства, розповсюджувати інформацію в мережі Інтернет тощо.
На сьогодні значною проблемою вартісної оцінки нематеріальних активів є невідповідність наявної інформації про нематеріальні активи, яка оприлюднюється підприємствами у фінансовій звітності, зростаючим вимогам користувачів, оскільки облікова оцінка не завжди відповідає вимогам ринку та є досить консервативною.
Під нематеріальними активами ми розуміємо активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані, наприклад такі групи: авторське право, права на комерційні позначення, права користування майном, права користування природними ресурсами.
Придбаний або отриманий нематеріальний актив визнається, якщо існує імовірність одержання суб’єктом господарювання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена [1].
Визнання нематеріальних активів бухгалтерським обліком згідно з МСБО 38 “Нематеріальні активи” від 01.01.2012 р. та П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” від 18.10.1999 р. ґрунтується на загальному принципі визнання, який “застосовується до витрат, понесених спочатку для придбання чи створення внутрішніми силами нематеріального активу, а також витрат, що можуть бути понесені для доповнення, заміни його частини та обслуговування” [1, 2].
Досліджуючи міжнародний досвід вартісної оцінки нематеріальних активів зазначимо, що у міжнародній практиці – це процесс визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися об’єкти нематеріальних активів у фінансовій звітності.
Оцінка нематеріальних активів у міжнародній практиці може проводитися з використанням витратного, прибуткового та ринкового методів (рис. 1).
Зазначимо, що найважливішим, найбільш розповсюдженим в обліку зарубіжних країн є витратний метод, зміст якого полягає у розрахунку витрат на відтворення нематеріальних активів.
Важливо, що процес вартісної оцінки нематеріальних активів ускладнюється за рахунок:
1. Різноманітності об’єктів інтелектуальної власності, кожний з яких за законом має бути оригінальним;
2. Різних способів надходження (визнання) нематеріальних активів на підприємство;
3. Різних форм практичного використання нематеріальних активів на підприємстві;
Оцінка вартості нематеріальних активів здійснюється в певній послідовності і включає 6 етапів (рис. 2.)
На кожному етапі оцінки нематеріальних активів має бути дотриманий принцип достовірноїоцінки.
Достовірна оцінка нематеріальних активів є обов’язковим і незмінним критерієм визнання в обліку таких об’єктів та управління ними. Вона необхідна у процесі формування статутного капіталу, створення, надходження та відчуження нематеріальних активів, нарахування амортизації, оцінки та переоцінки активів підприємства, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності, складання фінансової звітності, надання застави, організації франчайзингу [3].
Виділяють такі причини, що ускладнюють проведення достовірної оцінки нематеріальних активів як об’єкта обліку:
1. Особливості історичного формування облікової системи підприємства;
2. Змістовні особливості нематеріальних активів;
3. Наявність високий ступінь інноваційності нематеріальних активів.
Облікова оцінка дозволяє параметризувати наявні на підприємстві нематеріальні активи, а за допомогою механізмів формування та оприлюднення звітності відбувається координація нематеріальних активів підприємства [4].
У вітчизняній практиці оцінка нематеріальних активів ще не набула свого поширення. Але, на нашу думку, якщо підприємство зможе достовірно оцінити об’єкти нематеріальних активів, то воно отримає ряд таких переваг:
- збалансування обліку всіх активів на підприємстві;
- оптимізація співвідношення активів, а також їх структури;
- підвищення ринкової вартості підприємства;
- врахування повної вартості нематеріальних активів при злитті чи поглинанні даного підприємства;
- контроль величини амортизаційних відрахувань.
Вважаємо, що саме тому необхідно зосередити увагу на зарубіжних підходах щодо оцінки даних активів з метою запозичення їх досвіду та удосконалення обліку нематеріальних активів та їх оцінки на вітчизняних підприємствах.
Вважаємо, що це стане можливим за допомогою запровадження таких шляхів: удосконалення традиційної методики економічного аналізунематеріальних активів, які передбачають адаптацію традиційних підходівформування аналітичної інформації у відповідності до потреб суб’єктівуправління, за допомогоюзміни критеріїв визнання нематеріальних активів, розширення їх складу, зміни традиційної класифікації та оцінки нематеріальних активів в бухгалтерському обліку, а також застосування непрямого методу визначення вартості нематеріального капіталу підприємства або його окремих видів.
Список використаних джерел:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” : Наказ Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99 (дата звернення 29.04.2020)
2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку “Нематеріальні активи”: Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_050 (дата звернення 29.04.2020)
3. Ткаченко Н.М. Фінансовийоблік 2: навч.посіб. / [Н.М. Ткаченко, О.В. Борович, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк]; за заг. ред.. Н.М. Ткаченко. - К.: Алерта, 2014. - 456 с.
4. Гороховець Ю.А. Нематеріальніактиви в цивільномузаконодавстві. Аспектистабільногорозвиткуекономіки в умовахринковихвідносин: матер. ХІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Умань, 24-25 травня 2018 р.). Умань: видавець “Сочінський М.М.”, 2018. С. 27-29.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter