Інвестиції та інвестиційна діяльність завжди знаходяться в центрі уваги економистів. Залучення вільного капіталу в вигляді інвестицій є джерелом розвитку економіки.
Вагому роль у мобілізації грошового капіталу виконують спеціалізовані кредитно-фінансові інститути. Основні форми діяльності цих інститутів на ринку судного капіталу полягають в акумуляції заощаджень населення та вкладення їх у економіку держави, що впливає на економічні і соціальні перетворення.
Важливими учасниками інвестиційного ринку є страхові компанії. Страхова галузь вносить вагомий внесок в соціально-економічний розвиток держави шляхом використання ресурсів страхових організацій для розвитку фінансової системи в цілому, в тому числі в сферу інвестицій. Страхові компанії є найбільшими інституціональними інвесторами, які крім акумуляції і вкладення капіталу пропонують інвесторам страховий захист їхніх вкладень.
У країнах Заходу страховики є одними з найбільших інституційних інвесторів, які управляють власними активами в довгостроковій перспективі.
В світовій практиці страховий ринок визнається одним із стратегічних секторів економіки. Він займає 8-12% ВВП [1] і саме через посередництво страхового ринку забезпечується приплив значної частини інвестицій в економіку. В Україні на кінець 2019 року частка валових страхових премій у відношенні до ВВП становила 1,3%, що на 0,1 в. п. менше, як порівняти з 2018 роком, частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП залишилась на рівні 2018 року та становила 1,0%.[2] Це дуже незначна частина у ВВП яка вказує на недостатній рівень страхової культурі країни.
У розвинених країнах велика частина інвестиційних вкладень є довгостроковою і здійснюється за рахунок коштів компаній зі страхування життя, в той час як в Україні основна частина коштів представлена короткостроковими активами, такими як банківські вклади (35,6% від структури активів дозволенних до за 2019 рік). До того ж, участь українських страховиків в інвестиційному процесі часто носить спекулятивний характер.
Місце страхового ринку в фінансовій системі обумовлено як фінансуванням страхового захисту, так і значенням інвестиційних ресурсів страхових організацій в обслуговуванні страхової, інвестиційної та інших видів діяльності.
Інвестиційна діяльність страхових компаній є досить важливою складовою соціально-економічного розвитку суспільства. Вітчизняний страховий ринок був і залишається одним з найбільш капіталізованих поміж інших небанківських фінансових ринків.
Відповідно, інвестиційна діяльність страхових компаній повинна відповідати вимогам надійності, а не прибутковості. Інвестиційний потенціал страхових компаній визначається обсягом ресурсів, якими вони володіють, і терміном, протягом якого ці ресурси можуть використовуватись. Зокрема, компанії зі страхування життя мають більші можливості для мобілізації довгострокових ресурсів.
Це пов’язано з тим, що договори страхування життя переважно укладаються на 5-30 років, а страхові виплати страхувальникам, як правило, значно віддалені в часі.
Протягом 2018-2019 рр. прослідковувалось поступове зростання питомої ваги валових страхових премій зі страхування життя та сформованих страхових резервів, тому інвестиційна діяльність компаній зі страхування життя в Україні може бути пріоритетним видом інвестиційної діяльності на фінансовому ринку та дасть змогу отримати інвестиційний дохід страховим компаніям у майбутньому. Валові страхові платежі (премії, внески) при страхуванні життя за 2019 рік становили 4 624,0 млн грн, що на 18,4% більше, ніж за 2018 рік (станом на 31.12.2018– 3 906,1 млн грн), однак станом на 31.12.2019 величина зміни резервів із страхування життя становила 10282,5 млн грн, що на 915,8 млн грн більше у порівнянні з попереднім роком.
Розвиток вітчизняного страхового ринку в сучасних умовах тісно пов’язано з платоспроможністю населення, інфляційними очікуваннями та розвитком національної економіки, що дозволяє акумулювати значні довгострокові інвестиційні ресурси.
Держава сьогодні повинна створити страховим компаніям передумови для подальшого перетворення у потужних інституційних інвесторів, яким би довіряли громадяни. Оптимізувати процес управління інвестиційною діяльністю страховиків із боку держави, тому що модель управління залежить від розміру інвестиційних можливостей страхових компаній, які в сучасних умовах обмежуються державою.
Список використаних джерел:
1. Державна служба статистики України: Офіційний сайт. URL : http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Підсумки діяльності страхових компаній за 2019 рік http://ufu.org.ua/files/stat/SK_info2019.pdf
3. Баранова В., Нєнно І. Фінансовий потенціал страховика. Економіст, 2012. № 8. С. 70–72.
4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг: Офіційний сайт. URL : http://www.nfp.gov.ua.
|