Фінансову звітність, по праву, можна вважати обличчям підприємства. Це сукупність даних про наявне фінансове становище організації та результати її господарської діяльності, що сформована на основі даних бухгалтерського обліку.
Безпосередньо, бухгалтерською звітністю регламентується основна задача бухгалтерського обліку – формування повної та достовірної інформації про діяльність підприємства та її наявне становище, що доступна внутрішньому та зовнішньому користувачу. До внутрішніх користувачів відносяться: керівники компанії, менеджери різних рівнів. На основі даних звітності визначається правильність прийнятих рішень і подальша стратегія розвитку підприємства. Зовнішні користувачі бухгалтерської звітності поділяються на зацікавлених і не зацікавлених в інформації про підприємства. До зацікавлених відносять власників бізнесу, акціонерів, кредиторів, постачальників та покупців, які визначають надійність відносин з даним клієнтом. До другою групи входять: аудиторські та консалтингові служби, біржі цінних паперів, юристи, інформаційні агентства, торгово-промислові асоціації тощо. Аналізуючи результати звітності, користувач - власник отримує відповіді на наступні запитання: наскільки стійка організація, прибуткова чи ні, які зміни відбулись у власників капіталу, наскільки ліквідна організація та інше.
Для прийняття управлінських рішень, щодо господарських засобів (активів) та джерел їх утворення (пасивів), здійснених витрат та одержаних доходів від діяльності підприємства, необхідно провести глибокий аналіз кожного фінансового звіту, що входить до складу річної бухгалтерської фінансової звітності: баланс (звіт про фінансовий стан) (ф. №1); звіт про фінансові результати (ф. №2); звіт про рух грошових коштів (ф. №3); звіт про власний капітал (ф. №4); примітки до фінансових звітів (ф. № 5); аудиторське заключення (не обов’язково) [1].
Для більш глибокого вивчення стану і динаміки, а також, впливу причин і факторів на результат діяльності, необхідно проводити аналіз. Розробляються рекомендації для прийняття управлінських рішень щодо усунення недоліків та методів підвищення ефективності роботи. Залежно від цілей аналізу фінансової звітності і зацікавлених в його результатах користувачів, застосовуються різні види аналізу та набір показників.
Аналізують фінансовий стан керівники підприємства, його засновники, інвестори, банки, постачальники, фіскальні органи тощо. Оцінку фінансового стану організації можна проводити з точки зору короткострокової та довгострокової перспективи. З точки зору короткострокової перспективи, критерієм оцінки буде ліквідність та платоспроможність підприємства [2, c. 229]. На основі моніторингу варто зробити висновки про фінансовий стан. Він передбачає собою рівень забезпечення економічного суб’єкта грошовими засобами для здійснення господарської діяльності, підтримки нормального режиму роботи та вчасного проведення розрахунків. Покращити фінансовий стан підприємства можна наступним чином: збільшити об’єм виробництва та реалізації продукції чи послуг, ефективно використовувати матеріальні, трудові та фінансові ресурси, покращити розрахунково-платіжну дисципліну, тим самим добиваючись зниження дебіторської та кредиторської заборгованості.
Список використаних джерел:
1. Баланс як форма звітності [Електронний ресурс] // Інтерактивна бухгалтерія. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://report.ligazakon.net/balans/.
2. Черниш С. С. Економічний аналіз / Сергій Сергійович Черниш. – Київ: Центр учбової літератури, 2016. – 312 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter