Упродовж останніх років та з прийняттям необхідних нормативно-законодавчих актів, економічна ситуація в сільській місцевості дещо змінилася в кращу сторону.
Домогосподарству як одному з суб'єктів мікроекономіки належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин. В Україні з розвитком ринкових відносин домогосподарство опинилося в нових умовах функціонування [1].
Домогосподарство є важливим суб’єктом ринкової економіки, власником ресурсів, виробником товарів і послуг, споживачем благ та заощадником.
До основних напрямків виробничої діяльності домогосподарств відносять діяльність, метою якої є отримання прибутку та самообслуговування й господарсько-побутові роботи всередині власного домогосподарства для задоволення потреб лише його членів. Здатність домогосподарств до організації власної підприємницької справи позитивно відображається не тільки на зростанні особистого добробуту, а й на розвитку економіки в цілому.
Заощадження населення є важливою складовою процесу формування інвестиційного потенціалу, а отже, забезпечення розвитку національної економіки, то їхнє стимулювання повинно бути пріоритетним напрямком державної економічної політики [2].
Сучасні трансформаційні процеси в економічній системі України посилюють значимість фінансового благополуччя домашніх господарств для сталого розвитку вітчизняної економіки. Споживча діяльність домогосподарств забезпечує їхній добробут, адже економіка працює завдяки домогосподарствам і заради домогосподарств.
Такої величезної кількості видів рослинницької і тваринницької сільськогосподарської продукції не вирощує жоден фермер в країнах з розвинутою ринковою економікою. Це обумовлено тим, що господарства населення в Україні розраховують головним чином на самозабезпечення продуктами харчування та, меншою мірою, на товарне виробництво [3].
Враховуючи вплив кризових явищ на економіку країни, нестачу в мінеральних добривах і технічних ресурсах, важливого значення набуває впровадження енерго- та ресурсоощадних технологій, які пристосовано до місцевих умов на основі інноваційних рішень, що разом із постійно зростаючою врожайністю забезпечують стійке економічне становище виробників і є екологічно безпечними для природного середовища.
В Україні, з розвитком ринкових відносин, домогосподарство опинилося в нових умовах господарювання, адже задоволення власних потреб у матеріальних та нематеріальних благах виступає пріоритетною метою виробництва, оскільки попит домогосподарств є важливою складовою сукупного попиту на кінцеві блага. Домогосподарства які є власниками виробничих факторів передають їх підприємствам для вмілого поєднання, а частина доходу, що на даний момент не використовується, перетворюється на заощадження та може стати в майбутньому потужним джерелом економічного зростання країни.
Список використаних джерел:
1. Мочерний С. Політична економія: навч. посіб. К., 2002. 687 с.
2. Заславська О.І. Проблема трансформації організованих заощаджень домогосподарств в інвестиційні ресурси банків. Науковий вісник Ужгородського університету. 2016. Випуск 2 (48). С. 279.
3. Онищенко О. Ефективність господарств населення. Економіка України. 2003. № 1. С. 60–69.
|