Інформаційною системою менеджменту називають спеціалізовану систему збору інформації, що обробляє й представляє її у формі, найзручнішій для прийняття надалі на її основі певних рішень.
Для прийняття рішень на основі інформації, остання повинна бути точною, своєчасною, доречною, легко доступною та представленою в необхідному форматі.
Метою створення інформаційних систем є забезпечення інформаційної підтримки менеджерів при прийнятті ними рішень.
Сворідним стержнем науково обґрунтованого управління є своєчасна і повна інформація про ситуацію, в якій приймається рішення, про шляхи його реалізації, про цілі управління та можливі наслідки.
В умовах сучасного складного комплексного виробництва, високих темпів науково-технічного розвитку та інтенсивних потоків інформації управляти по-старому просто неможливо. Саме тому «мистецтво» управління стало наукою, а переробка інформації ― галуззю індустрії, що базується на сучасній обчислювальній техніці і є однією із найважливіших складових ефективного управління.
Доказом цього є успіх компаній, діяльність яких базується на інформаційних технологіях. Ці компанії перебувають на хвилі успіху – мають найбільші прибутки, найвищі темпи розвитку. Наприклад, Японія, маючи досить низькі шанси в індустріальному суспільстві, через відсутність природних ресурсів, стала однією з найбагатших і найрозвинутіших країн світу, виробляючи інформацію в різноманітних її проявах [1].
Роль інформації неоднакова для різних стадій процесу управління. На одних стадіях управління важливий обсяг інформації, на других ― її рух, на третіх ― можливості її обробки.
Так, при визначенні мети управління важливим є обсяг інформації, її новизна, цінність, повнота тощо. Чим більше відомостей про сучасні наукові дослідження використано при розробці мети управління, тим об’єктивніше формується ціль, тим ціннішою вона є для процесу управління.
При оцінці ситуації найбільше значення мають види інформації, що визначають можливість комплексного та системного підходу до такої оцінки, а в подальшому до розробки управлінських рішень. На стадії розробки управлінських рішень і аналітичної діяльності, велику роль відіграють можливості обробки відібраної для одержаного рішення інформації, що залежить від форми її представлення [1].
Основні джерела інформації можна класифікувати за досить багатьма різного роду ознаками та видами, зокрема, за місцем її виникнення: джерело зовнішньої інформації, що надходить від вищестоящих органів, а також підприємств, організацій і установ, які підтримують з об’єктом управління господарські зв’язки; джерело внутрішньої інформації, що виникає на підприємстві.
Сукупність повідомлень (з однаковими або близькими властивостями), що розподілені у даній системі з метою здійснення управління, утворюють собою інформаційні потоки на підприємстві.
Інформація є поєднуючою основою процесу управління, оскільки містить необхідні для оцінки ситуацій та прийняття управлінських рішень відомості, завдяки яким керівник в подальому має можливість діяти свідомо та аргументовано.
Основними критеріями «корисності» інформації в сучасних умовах можна назвати наступні показники: обсяг, вірогідність, цінність, насиченість, відкритість, своєчасність надходження.
Ефективність діяльності підприємства визначається правильністю прийнятих управлінських рішень. Відсутність при цьому необхідної інформації в подальшому може виявитись головною причиною помилок менеджерів.
Інформація є одним з ресурсів організаційної системи. Її відмінність від інших видів ресурсів полягає у тому, що інформація не зникає у процесі переробки, але змінює свою корисність. Характеризується інформація формою представлення, обсягом, періодичністю надходження, часткою коригування, витратами на отримання і збереження.
Світові інформаційні ресурси є загальнодоступними насамперед завдяки системі Internet. Основні сегменти інформації ― це бази даних для масового користувача, професійні бази даних. Останні містять повнішу інформацію, мають багаторівневу структуру даних і розвинуту пошукову систему [2].
Щоб прийняти правильне рішення, потрібні знання, які дозволять перетворити інформацію в матеріальний продукт. Для цього необхідно дотримуватись принципів філософії управління знаннями: по-перше, підвищити професійний рівень всіх співробітників компанії; по-друге, створити умови, за яких спеціалісти будуть ділитися знаннями, а рішення – прийматися на основі знань всіх, хто працює в колективі.
Список використаних джерел:
1. Мельник В.В. Формування концепції інформаційного менеджменту: сутність, задачі, основні напрями розвитку / В.В. Мельник // Гуманітарний вісник. — 2016. — Вип. 49. — С. 122—134.
2. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХI веке. — СПб.; К.: Вильямс, 2010.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter