Комерціалізацію результатів наукових розробок і впроваджень розуміють як:
1. Грошовий результат, отриманий шляхом просування результатів наукових досліджень і розробок на ринок.
2. Процес просування або трансфер результатів наукових досліджень і розробок на ринок.
Процес комерціалізації результатів НДР непростий, ризикований і пов'язаний з певним парадоксом: з одного боку, все, що нас оточує і зроблено руками людини – використовує велику кількість результатів наукових розробок і впроваджень, це створює ілюзію, що ці результати є самоцінним, з іншого боку – просувати результати досліджень і розробок на ринок – справа дуже ризикована і часто закінчується невдачею [1].
Причина цього парадоксу полягає в тому, що критерії успіху на ринку і в науці відрізняються один від одного.
Критерії успіху на ринку:
1. Власність (чиє це, хто цим розпоряджається, хто користується, хто отримує прибуток).
2. Користь або вигода:
2.1. тих, хто буде користуватися результатами, отриманими на основі наукових розробок,
2.2 тих, хто поставляє товари і послуги, засновані на цих результатах.
Критерії успіху в науці:
1. Новизна результатів.
2. Оригінальність результатів.
Різниця в розумінні успіху призводить до складності та ризикованості процесу комерціалізації.
Повертаючись до того, що комерціалізація результатів наукових розробок і впроваджень це грошовий результат. Виникають такі питання:
1. Хто отримує цей грошовий результат?
Зовсім не обов'язково, що його отримує розробник. Комерціалізація результатів наукових розробок і впроваджень може бути самостійним бізнес-заняттям, і тому хтось може взяти чиїсь результати і просувати їх на ринок. Інша справа: на якій підставі він їх буде брати і як буде розплачуватися з тим, кому вони належать. Зовсім не факт, що найкращим промоутером результату є його розробник. Найчастіше якраз навпаки.
Людина, яка є професійним вченим, тобто людиною, яка отримує гроші за свою наукову роботу, може бути в самих різних ситуаціях. Може бути, його роботу хтось оплатив, тоді права належать тому, хто оплатив. Може бути, він створив свої результати незалежно, тоді, можливо, він передасть їх тому, хто буде їх просувати, на якійсь комерційній основі. При цьому, коли вчений буде шукати такого партнера, він повинен мати хоч якусь гіпотезу про те, як цей результат буде просуватися і до якої мети [2].
2. Як влаштовано просування результатів наукових досліджень і розробок на ринок? Чи є воно однозначним або існують варіанти?
3. Які результати ми просуваємо? Яких розробок? Чиїх розробок? Хто їх зробив? Кому належать права?
4. На який ринок ми просуваємо результати наукових досліджень і розробок?
Існують два ринки:
1. Споживчий – це ринок, на якому продаються і купуються товари і послуги, які люди використовують для реалізації своїх цінностей і для задоволення своїх потреб. Це ринок товарів споживчого призначення, ринок послуг, ринок нерухомості.
2. Корпоративний – це ринок, на якому здійснюються операції з інвестування в акціонерні товариства для встановлення власницької контролю, тобто покупка контрольного пакета звичайних акцій, що мають право голосу. На корпоративному ринку діє тільки один товар – конкурентоспроможність.
Крім того, ринок буває локальним і глобальним. І поведінка на них по-різному. Чим сильніше результат з точки зору ринкової новизни, тим більше шансів, що ви потрапляєте на світовий ринок, а там життя зовсім інша, ніж на ринках локальних.
Також слід пам'ятати, що крім економіки приватної, коли мова йде про створення товарів і послуг, існує ще й робота на державу, у якої дуже багато проблем і яка відповідає за економічну інфраструктуру, і тому вона є повноцінним споживачем наукових результатів і розробок.
Однак, спосіб, яким користується держава, істотно відрізняється від того способу, як це робить бізнес.
5. Як підприємства можуть урізноманітнити або поліпшити свою діяльність при використанні результатів наукових досліджень і розробок?
Таким чином, ми бачимо, що просування результатів досліджень і розробок на ринок – дуже непростий процес.
Список використаних джерел:
1. Меняйло В. Комерціалізація результатів наукових досліджень вищих навчальних закладів України як пріоритет державної політики у сфері вищої освіти / В. Меняйло. // Вісник Національної академії державного управління. – 2012. – №4. – С. 130–137.
2. Фоміна Є.В. Комерціалізація наукових розробок як основний елемент інноваційної економіки / Є.В. Фоміна. // Вісник харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2017. – №6. – С. 124–128.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter