Інвестиційна політика держави у сільському господарстві скерована на збереження навколишнього середовища, поліпшення родючості ґрунтів, відновлення якості води у річках та водоймах, створення комфортних умов проживання населення на екологічно проблемних територіях. Саме це і є однією з ключових особливостей інвестиційної політики держави у сільському господарстві, яка враховує вплив таких чинників на екологічну безпеку як землекористування, використання різних технологій обробітку ґрунтів, використання природного та водного біорізномаїття для зрошення сільськогосподарських культур, внесення мінеральних та органічних добрив, застосування отрутохімікатів для боротьби з шкідниками сільськогосподарських рослин.
Тому, на нашу думку важливим мегатрендом на сьогодні є стратегія розвитку екологопроблемних територій, що передбачає впровадження науковообґрунтованих сівозмін, сучасного технічного обладнання, яке не погіршує якість ґрунтів, внесення оптимальних норм добрив та інше.
Вагомість інвестування заходів, скерованих на охорону довкілля та поліпшення екологічної безпеки населення, надає змогу усувати протиріччя, що виникають між економічним розвитком аграрної галузі та соціально-екологічними наслідками.
Також однією з особливостей державної інвестиційної політики розвитку сільського господарства є те, що вона спрямованана розвиток галузі вітчизняного аграрного машинобудування. Реалії сьогодення, та практичний досвід показують, що не уся, навіть найсучасніша зарубіжна техніка, працюючи на полях нашої країни, може приносити бажані результати [1]. Це пов’язано, перш за все, з відмінностями у кліматичних умовах та особливостями орних ґрунтів, які впливають на якість використання технічних засобів. Зарубіжна техніка, як правило, в умовах України, працює менш ефективно, вітчизняні технології вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури, включаючи нішеві культури потребують впровадження сучасних інноваційних технологій інтенсивного типу, що передбачає диференційний підхід до вирощування кожної з сільськогосподарських культур, своєчасне і якісне виконання всіх технологічних операцій. Варто враховувати механічну дію агротехніки на ґрунт; застосування отрутохімікатів та гербіцидів; доцільність розширення площ орних земель тощо. Такі поступи можливі при науковому супроводу впровадження інноваційних технологій, з боку наукових фахівців та висококваліфікованих спеціалістів [2]. Впровадження інноваційних технологій, пошук ринків збуту інноваційних ідей, розвиток комерціоналізації наукових розробок потребує стратегічного науково обґрунтованого планування та управління інноваційними процесами в сільському господарстві. Тому, вважаємо,що одним з пріоритетних напрямів державної інвестиційної політики є розвиток галузевої науки та інноваційної діяльності, яка регулюється такими законодавчими документами як Закон України «Про інноваційну діяльність» [3], Закон України «Про концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України» [4], Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» [5] та ін.
Будучи складовою державної аграрної економічної політики, інвестиційна політика розвитку сільського господарства також впливає на соціальну сферу забезпечуючи умови для виконання державою пріоритетних напрямів інвестування соціальних проектів і програм; визначення джерел їх фінансування;визначення форм і методів фінансування; забезпечення контролю за використанням інвестованих бюджетних коштів у розвиток соціальної сфери у сільському господарстві.
Отже, особливістю інвестиційної політики є цілісна і складна динамічна система, що формується під впливом внутрішньодержавних чинників (політичних, правових, економічних, соціальних, екологічних) та глобального соціально-економічного середовища, впливає на формування сукупного ресурсного потенціалу держави й розподіл і перерозподіл інвестиційних потоків з метою удосконалення інвестиційного сільськогосподарського ринку, зміцнення продовольчої безпеки країни, підвищення рівня життєдіяльності сільського населення, відновлення екологічного стану сільських територій, як одного з основних факторів, що підвищує рівень ефективності використання земельних ресурсів – основного засобу аграрного виробництва.
Список використаних джерел:
1. Боровік Л.В. Особливості інвестиційної політики у сільському господарстві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Ужгород: 2017. Вип. 15. Ч-1. С. 46-49.
2. Шклярук Ю.П. основні аспекти впливу якості молока на розвиток інвестиційної привабливості молокопереробних підприємств. Причорноморські економічні студії. Одеса: 2017. Вип. 22. С. 141-145.
3. Закон України «Про інвестиційну діяльність». Відомості Верховної Ради України». Київ: 1991. №49. С. 151-159.
4. Закон України «Про Концепцію науково – технологічного та інноваційного розвитку України від 13.07.1999. №916 – ХІV[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.Zakon1.rada.gov.ua.
5. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні від 16.01.2003р. - №433 - IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.Zakon1.rada.gov.ua.
|