Нові інформаційні технології з кожним днем розвиваються все стрімкіше, охоплюють все більше сфер життя та все більше впливають на кожного з нас. З кожним роком посилюється тенденція переходу на клієнтоорієнтованість. Всі знайомі з фразою відомого економіста Джона Кейнса «попит породжує пропозицію». Тому компанії все більше уваги приділяють пошуку, аналізу та дослідженню конкретних потреб їхніх потенційних клієнтів та споживачів, а також пошуку найефективніших способів їх задоволення.
За таких умов стає актуальним питання пошуку інноваційних напрямів розвитку компаній будь-яких сфер. Одним із таких напрямів є краудсорсинг. Поняття «краудсорсинг» складається з двох англійських слів «сrowd» (натовп) та «sourcing» (джерело) і дослівно може бути трактоване як те, що натовп є джерелом, джерелом чогось нового та важливого, що не може зрозуміти та виявити ні штучний інтелект, ні будь-яка компанія в цілому, ні її окремі підрозділи та департаменти. Загалом поняття краудсорсингу є дуже схожим з поняттям аутсорсингу, яке є більш звичним для нас, але різниця в тому, що певні функції та процеси можуть делегуватися не конкретній компанії, а великому колу осіб за визначену винагороду.
Важливим питанням у розумінні краудсорсингу є його типізація. На основі аналізу закордонного досвіду доцільно зосередити увагу на чотирьох типах краудсорсингу залежно від агрегації вкладів, коли роль відіграє від кого йде цінність: від особистого внеску чи від групового, а також залежно від різноманіття вкладів (Рис. 1).
Невеликі завдання («microtasking») передбачає виконання простих дій, які спрямовані на виконання повторювальних задач. Наприклад, категоризація даних або написання перекладів невеликих за обсягом текстів. Самий відомий приклад це механічний турок Amazon (MTurk), де компанії можуть віддавати на аутсорс різноманітні процеси, що включають перевірку даних, участь в опитуваннях, модерація контенту та інше. Станом на 25.03.2020 року на краудсорсинговій платформі MTurk було розміщено понад 1050 завдань [2]. Аналогічний принцип роботи має російська краудсорсингова платформа Яндекс.Толока, яка була створена у 2014 році.
Інший приклад – Zooniverse, де учасники класифікують Галактики на зображеннях телескопів, відповідають на питання про тварин, історію, мистецтво, медицину та багато іншого. На момент дослідження на сайті було розміщено понад 100 активних проектів [3].
Об’єднання інформації («information pooling») – це платформи для збору сукупної інформації (думки, оцінки, прогнози і т.д.), яка потім підлягає дослідженню, аналізу та агрегації. Прикладом цього виду краудсорсингу є Голлівудська фондова біржа, яка являє собою комбінацію онлайн-гри та реальної фінансової біржі. Гравці, використовуючи ігрову валюту, роблять ставки на акторів та режисерів, на майбутні фільми. Перед тим як зробити успішну ставку гравці повинні проаналізувати реальний ринок розваг та розуміти, що відбувається в реальному світі. Цим самим вони роблять власні прогнози щодо майбутнього успіху тієї чи іншої людини/фільму на реальному ринку розваг.
Розсіяний пошук («broadcast search») використовується для отримання альтернативних варіантів рішення однієї проблеми. Такий вид краудсорсингу характеризується високою неоднорідністю та різноманітністю. Він застосовується в питаннях складних технічних, аналітичних, наукових, креативних та інших задач. Наприклад, Netflix запускала відкрите змагання на кращий алгоритм для визначення вподобань їхніх користувачів, приз складав 1 млн дол США, і це на вересень 2009 року [4]. Більш актуальним є приклад компанії LEGO. Вони створили сайт LEGO IDEAS, де їхні споживачі та фанати LEGO можуть запропонувати свій варіант дизайну набору, і якщо ця ідея набере більше 10 000 вподобань, то вони запустять цей макет у виробництво та продаж.
Відкрита співпраця («open collaboration») передбачає спільну роботу над вирішенням якоїсь проблеми з об’єднанням індивідуальних знань та навичок. Wikipedia – найбільш яскравий та відомий приклад такої роботи. Також прикладом може слугувати OpenIDEO – краудсорсингова платформа, де люди співпрацюють для розробки спільного внеску в глобальні проблеми.
Список використаних джерел:
1. Blohm, I., Zogaj, S., Bretschneider, U., & Leimeister, J. M. (2018). How to Manage Crowdsourcing Platforms Effectively. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/xtnVFKc
2. Офіційний сайт Amazon Mechanical Turk. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.mturk.com/
3. Офіційний сайт Zooniverse. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.zooniverse.org/
4. Офіційний сайт Netflixprize. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.netflixprize.com/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter