На початку січня 2020 р. світову спільноту сколихнула звістка про появу нового вірусу – COVID-19 в китайській провінції Ухань. 30.01.2020 р. на позачерговому засіданні Всесвітньої організації охорони здоров’я було визнано спалах нової інфекції надзвичайною ситуацією світового масштабу, а 11 березня 2020 р. голова ВООЗ Тедрос Адхан Гебреєсус офіційно заявив про визнання спалаху коронавірусу COVID-19 пандемією загальносвітового масштабу – зафіксовано 121 545 випадків зараження, 4373 смертей 1.
Поширення хвороби у світовому масштабі призвело до суттєвих економічних наслідків – світова економіка зазнала специфічних трансформаційних змін 2:
- суттєво впали головні індекси провідних фондових бірж світу в Японії, Британії та США (FTSE впав на 34,1%, Dow Jones Industrial Average – на 31,1%, а Nikkei – на 28,7%);
- світовий туристичний бізнес опинився на межі краху (понад 100 країн світу запровадили обмеження на авіаперельоти);
- критично скоротився рівень світового виробництва і експорту товарів;
- спостерігається падіння ціни на нафту (з 75 USD за барель нафти в грудні 2019 р. до 25 USD в березні 2020 р.).
В Україні рішенням уряду від 12.03.2020 р. з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції розпочато низку обмежувальних заходів, зокрема поголошенно загальнонаціональний карантин, ухвалено низку рішень про тимчасову заборону в’їзду в Україну іноземних громадян та закриття міжнародного пасажирського сполучення. Закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення 3. Ці обмеження призвели до нестабільності української економіки і зміни вектору соціальної діяльності підприємств. Зазнали трансформаційних процесів практики корпоративної соціальної відповідальності українських компаній.
В умовах стабільної економічної ситуації найпоширенішими практиками, які здійснювали українські компанії були направлені на вдосконалення трудових відносин (підвищення заробітної плани, преміювання, підвищення кваліфікації); відносини зі споживачами (підтримка якості продукції та послуг, правдива реклама, інформація, лояльність до споживача, чесна цінова політика тощо); розвиток і підтримка регіонів (благоустрій територій, благодійність); антикорупційні практики; екологічні практики (енергозберігаючі технології, утилізація відходів) 4.
В умовах нестабільної економічної ситуації українські компанії, які не припинили свою основну діяльність, по різному проявляють рівень соціальної відповідальності – одні демонструють підтримку і лояльність до споживачів і місцевого населення і громад, а інші – прагнення до максимізації власних прибутків.
Так, наприклад, в рамках соціальної ініціативи, спрямованої на подолання епідемії коронавірусу в Україні, національна мережа супермаркетів «Епіцентр» 1% від оберту власних коштів віддає на закупівлю медичного обладнання та засобів захисту. Лікарням великих міст компанія передала 100 апаратів штучної вентиляції легень, Хмельницькому обласному лабораторному центру передано обладнання для точного і швидкого діагностування коронавірусу ампліфікатор Real-time CFX-96 Touch, планується забезпечення потреби області пульсоксиметрами, моніторами, інфузійними насосами, кисневими концентраторами, рентген-апаратами та захисними костюмами. Засновниками компанії створено оперативний штаб для постійного контакту з місцевими регіонами та їх підтримки 5.
Українська логістична компанія «Нова пошта» виділила 25 млн. гривень на закупівлю найнеобхіднішого обладнання і додаткові матеріали для лікарень.
Провідний оператор мобільного зв’язку Київстар, звільнив абонентів від оплати дзвінків на державні номери, де можна дізнатися інформацію про коронавірус, не тарифікується трафік на сайти з актуальною інформацією про COVID-19 6.
Такі практики підвищують ділову репутацію і позитивний імідж компаній, що в подальшому дозволить встановити більш довірливі відносини з власними стейкхолдерами.
Проте, спостерігаються в діяльності окремих компаній протилежні практики – мережа провідних супермаркетів «АТБ», залишаючись практично монополістами на ринку товарів продовольчої групи, через обмежувальні заходи в державі, заявила про підняття цін на товари продовольчої групи та товари першої необхідності 7.
Компанія Міжнародні авіалінії України суттєво підвищила ціни на квитки авіарейсів після оголошення про закриття кордонів 8.
Така політика компаній викликала обурення серед споживачів, що призвело до погіршення іміджевої складової і втрати довіри до них.
Таким чином, зміни економічної ситуації в країні, що виникли на тлі пандемії COVID-19, ставить перед українськими компаніями нові питання і напрями соціальних ініціатив, вимагають від їх керівників та топ-менеджерів відповідальних рішень, що в перспективі стане стійкою конкурентною перевагою компаній, внаслідок підвищення її позитивного іміджу, адже жодна криза не знімає з бізнесу відповідальності перед суспільством.
Список використаних джерел:
1. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2894208-vooz-ogolosila-pandemiu-novogo-koronavirusu.html. Дата звернення 21.03.2020 р.
2. Коронавірус в цифрах: як змінилася світова економіка. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-51994936. Дата звернення 21.03.2020р.
3. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2895549-v-ukraini-tritiznevij-karantin-cerez-koronavirus.html. Дата звернення 21.03.2020 р.
4. Розвиток КСВ в Україні: 2010-2018. Укладачі: Зінченко А., Саприкіна М., - К.: Видавництво «Юстон», 2017. – 52 с.
5. Інформаційний простір сталого розвитку. URL: https://responsiblefuture.com.ua. Дата звернення 21.03.2020 р.
6. Київстар. URL: https://kyivstar.ua/uk/covid2019. Дата звернення 23.03.2020 р.
7. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/23/658399/. Дата звернення 23.03.2020 р.
8. РБК-Україна. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/mau-rezko-podnyala-tseny-bilety-sutki-zakrytiya-1584217139.html. Дата звернення 23.03.2020 р.
|