Особлива увага до специфіки проведення операцій у сфері інтернет-торгівлі полягає в тому, що в сучасних умовах функціонування економіки розвиток інформаційних технологій та поширення мережі Інтернет сприяє виконанню важливих завдань, а саме: постійному збільшенню кількості користувачів мережевих технологій, поширенню системи електронних платежів, розвитку та популяризації соціальних мереж.
Електронна торгівля як поняття має багато авторських та кілька офіційних визначень, як на міжнародному, так і на вітчизняному рівнях. Узагальнюючи офіційні визначення, прийняті міжнародними організаціями (європейською комісією, організацією економічної кооперації та розвитку, світовою організацією торгівлі СОТ), сутність електронної торгівлі полягає в організації процесу товарно-грошового обміну у формі купівлі-продажу на базі електронних технологій.
Більш широко поняття “електронна торгівля” трактується Комісією ООН з міжнародного торгового права (UNCITRAL): “електронна торгівля – це організація і технологія купівлі-продажу товарів, послуг електронним способом з використанням телекомунікаційних мереж та електронних фінансово-економічних інструментів” [1].
В Україні правові основи торговельних операцій через мережу Інтернет визначає Закон України “Про електронну комерцію” від 03.09.2015 № 675 – VIII (далі – Закон 675). В ньому зазначено, що “електронна торгівля – господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем” [3].
Важливо, що зазначений Закон містить і визначення поняття “інтернет-магазин“ та розглядає його як “засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину” [3]. Зазначимо, що до прийняття Закону 675 у жодному вітчизняному законодавчому і нормативно-правовому акті визначення “інтернет-магазин“ не розглядалось. За загальноусталеним до прийняття зазначеного закону визначенням під інтернет-магазином розуміли сайт, що торгує товарами чи послугами в Інтернеті, за допомогою якого можна обрати та замовити необхідний товар/послугу (сформувати замовлення, обрати спосіб оплати, доставки замовлення та здійснити купівлю).
На сьогодні інтернет-магазини є одним з найбільш перспективних способів ведення і розвитку середнього та великого бізнесу при зниженні витрат і збільшенні прибутку.
Продаж товарів за допомогою Інтернет – магазинів має великий спектр переваг, але важливо враховувати і існуючі проблеми та небезпеки.
До основних переваг діяльності інтернет-магазинів, у порівнянні зі звичайними магазинами, можемо віднести:
1. Створення інтернет-магазину вимагає значно менше матеріальних затрат та часу.
2. Економія часу покупців.
3. Широкий асортимент і часте оновлення товарів.
4. Швидке реагування на попит покупців.
5. Графіки роботи не передбачають перерв та вихідних.
6. Доступ до товарів має кожен бажаючий покупець з будь-якої точки світу.
7. Низькі ціни.
Недоліками діяльності інтернет-магазинів є можливі збої на сервері та неможливість оглянути товар наживо при купівлі.
До основних проблем, які, на думку аналітиків, здатні обмежити зростання ринку інтернет-продаж в майбутньому, відносять проблеми безпеки і конфіденційності.
Облік діяльності суб’єктів інтернет-торгівлі можна поділити на дві складові:
– облік операцій зі створення та функціонування інтернет-магазину;
– облік розрахунків з контрагентами.
Розглянемо облік витрат на створення та функціонування інтернет-магазину:
1. У випадку якщо договір на створення сайту передбачає перехід до підприємства-замовника права інтелектуальної власності, тобто авторського права, то витрати на його створення підлягають капіталізації, а сам веб-сайт визнають нематеріальним активом.
2. Якщо ж підприємство одержує лише право на використання сайту, то суми оплати власнику сайту за користування ресурсом відображають у складі витрат на збут.
3. Якщо розробником веб-сайту є фізична особа на підставі трудового договору без передачі майнових прав на об’єкт, то вартість таких робіт підлягає відображенню у складі витрат майбутніх періодів з подальшим списанням довитрат на збут [4].
Крім витрат на створення сайту підприємство здійснює також додаткові витрати, які пов’язані із його розміщенням в Інтернеті. Витрати на оплату послуг хостингу (оренда дискового простору), колокації (оренда сервера у провайдера), плата за домен (доменне ім’я не продається, а передається в тимчасове використання) та ін., що включається до складу витрат як витрати, пов’язані з підготовкою й організацією виробництва, а також продажем продукції, робіт і послуг відповідно.
Зауважимо, що розміщення готового сайту в мережі Інтернет веде за собою супутні витрати. До витрат на функціонування сайтів, які не є нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат на збут належать витрати, пов’язані з просуванням сайту та витрати на постачання товарів. Приклад кореспонденції рахунків з обліку витрат, пов’язаних зі створенням та функціонуванням інтернет-магазину, наведено в табл. 1.
Сучасні технології передбачають декілька способів оплати за товар. До них відносять:
– розрахунки із застосуванням банківських платіжних карток;
– безготівкові розрахунки через банківські установи;
– розрахунки готівкою з передачею грошей кур’єру (при доставці товарів додому) або продавцю (при отриманні товару в продавця зі складу, офісу, представництва тощо);
– за допомогою електронних грошей.
Відповідно до ч.11 ст.11 Закону 675 покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документ, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар [3].
Розглянемо облік розрахунків з контрагентами інтернет-магазину.
Приклад кореспонденції рахунків з обліку розрахунків з покупцями за передоплатою (з з доставкою кур’єром) наведено в табл. 2.
Приклад кореспонденції рахунків з обліку готівкових розрахунків з покупцями з поставленням товару через кур’єра наведено в табл. 3.
Отже, попри стрімкий розвиток інтернет-торгівлі, ця сфера комерційної діяльності досі залишається недостатньо врегульованою на багатьох рівнях. Використання підприємством переваг торгівлі через мережу Інтернет потребує від сучасного бухгалтера ретельного облікового відображення усіх господарських операцій. При формуванні облікової політики суб’єкта електронної комерції слід враховувати специфічні особливості процесів створення та функціонування інтернет-магазину.
Список використаних джерел:
1. Апопій В.В., Міщук І.П., Ребецький В.М., Руднецький С.І., Хом’як Ю.М. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге видання, перероб. та доп. / за редакцією В.В. Апопія. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 632 с.
2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ МФУ від 09.12. 2011 № 1591 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 (дата звернення 22.03.2020).
3. Про електронну комерцію: Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19 (дата звернення 12.03.2020).
4. Гарасимишин Н.Є. Особливості бухгалтерського обліку операцій зі створення та функціонування веб-сайту інтернет-магазину/ Н.Є. Гарасимишин, І.В. Луцюк // Облік, аналіз, аудит і оподаткування в умовах глобалізації економіки. – 2017. – С. 44-46.
5. Паламаренко Ю.О. Особливості бухгалтерського обліку і оподаткування в інтернет-торгівлі / Ю.О. Паламаренко // Облік і фінанси АПК. – 2012. - №1. – С. 63-65.
6. Шевченко А. Відкриваємо інтернет-магазин: крок за кроком. / А. Шевченко // UTEKA / - 03.09.2019. - Режим доступу: htts://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-xozyajstvennye-operacii-9-otkryvaem-internet-magazin- shag-za- shagom (дата звернення 22.03.2020).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter