Розкриттю проблемних питань теорії, методики, організації інвентаризаційного процесу, взаємодії його учасників присвячено багато праць відомих українських вчених та зарубіжних дослідників. Втім залишається чимало проблем, які не повною мірою висвітлені у фаховій літературі. Недостатньо дослідженим на сьогодні є аналітичний напрям роботи фахівців за результатами інвентаризації активів, що і обумовило тему дослідження.
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка [1].
Не викликає сумнівів, що значного покращення інвентаризаційної роботи можна досягнути за рахунок більш повного використання можливостей і прийомів економічного аналізу. Окремі дослідники вважають [2], що, проаналізувавши матеріали інвентаризації, можна виявити вплив її результатів на фінансовий стан підприємства.
Аналіз проведення інвентаризацій є надійним гарантом ефективності підприємства, оскільки дає змогу розв’язати різні завдання, як-то: оцінити загальний стан збереження товарно-матеріальних цінностей; охарактеризувати виконання плану проведення інвентаризацій у цілому і окремо по періодах; … обчислити вплив основних чинників на результати проведення інвентаризацій (плановість, звірка розрахунків тощо); розкрити вплив нестач на товарообіг; проаналізувати кількість випадків і суми нестач окремо по матеріально відповідальним особам (МВО); визначити вплив таких чинників, як: вік, стаж МВО, причини виникнення нестач і розкрадань та інші [2].
Джерелом аналітичної роботи є: первинні документи; інвентаризаційні описи товарів, порівняльні відомості результатів інвентаризації товарів, накази по результатам інвентаризацій; дані по нестачам і розкраданням; алгоритми визначення розміру відшкодувань від нестачі матеріальних цінностей [3].
Аналітичну роботу за наслідками інвентаризації, на наш погляд, мають проводити відповідні структури/підрозділи служби внутрішнього контролю або окремі уповноважені фахівці (у залежності від фінансових можливостей підприємства, його кадрового забезпечення, прийнятої системи внутрішнього контролю) [4].
Отже, правильна організація аналітичної роботи на підприємстві сприятиме підвищенню інформативності товарів у системі обліку і контролю та загалом − ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств роздрібної торгівлі.
Список використаних джерел:
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України № 996-XIV від 16.07.1999 р. / Верховна Рада України. URL: https://zakon. rada. gov.ua / laws / card /996-14
2. Олійник С.О. Проблеми та напрями вдосконалення інвентаризації на підприємствах. Науковий огляд, № 6 (27), 2016.
3. Артюх О.В., Семенюк К.А. Нестача запасів: проблемні аспекти обліку і контролю. Перспективи розвитку обліку, контролю та аналізу в контексті євроінтеграції : матеріали VІ Міжнародної наук.-практ. конф., м. Одеса. Одеса: ОНЕУ, 2018. С. 169−171.
4. Артюх О.В., Бостанжи М.В. Фахівці державного контролю в інвентаризаційному процесі: проблемні аспекти взаємодії учасників. Сучасні тенденції в економіці та управлінні: збірник матеріалів IV Міжнародної наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 9 червня 2018 р. Запоріжжя: ГО «СІЕУ», 2018. С. 113−115.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter