Сучасна структура економіки Канади в цілому відповідає її статусу високорозвиненої постіндустріальної держави з високим національним доходом на одну особу і високими показниками якості життя населення. Володіючи величезним економічним потенціалом і природними ресурсами, країна продовжує успішно розвиватися. Хоча великі фірми являють собою велику економічну і фінансову силу, маючи під своїм контролем понад 30% національного багатства, однією з причин економічного успіху Канади на світовому рівні є розвинений сектор малого підприємництва. Вся державна політика Канади щодо малого бізнесу покликана забезпечити сталий розвиток в умовах швидких змін кон'юнктури на національному, регіональному та світовому ринках. За кількістю малих підприємств Канада займає друге місце в світі після США. До малого бізнесу у Канаді відносяться підприємства з кількістю зайнятих до 100 осіб і з річним обсягом не вище 2 млн дол. США. В Канаді на 10 тис. населення припадає 937 малих підприємств. Традиційно у суб’єктах малого бізнесу працюють більше половини населення (75% всіх робочих місць), вони виробляють близько 50% доданої вартості. Більшість канадських малих підприємств зайняті в: сільському господарстві (13%), сферах професійних послуг (11%), оптової та роздрібної торгівлі (11%) [1, с.268].
Завдання по розробці політики по відношенню до малого і середнього бізнесу покладено на Міністерство промисловості. У даний час у Канаді розроблені спеціальні програми інформаційної, фінансової і науковотехнічної підтримки малих і середніх підприємств у провінціях за участю урядових органів, банків, університетів, торговельних палат, союзів підприємців. Метою таких програм є інтенсивний розвиток сімейного, жіночого і молодіжного бізнесу, створення інноваційних парків, інформаційних бізнесцентрів і бізнес-інкубаторів. Спеціальним органом у Канаді покликаним надавати допомогу і підтримку малому бізнесу з метою збереження більшої конкуренції, є Міністерство у справах малого бізнесу. Права та інтереси підприємців в уряді країни відстоює Canadian Federation of Independent Business.
Сприяє розвитку малих бізнесів також фінансова та податкова політика держави, розвинена система кредитування і пільгова система їх оподаткування. Великий вплив на розвиток малого підприємництва надає Федерація незалежних підприємців, в першу чергу в питаннях податків, страхування, законодавства. Всього в країні діють 169 федеральних фінансових програм і 230 місцевих, що фінансують ці форми підприємницької діяльності. Кожен робочий день в середньому 3-5компаній отримують допомогу. Найчастіше для цих цілей виділяється від кількох десятків або сотень тисяч доларів до 1-2 мільйонів. Підприємства малого бізнесу оподатковуються за зниженими ставками, причому федеральні ставки єдині для всієї країни, а провінційні – усереднені, оскільки вони можуть відрізнятися в залежності від рішення законодавчих зборів провінцій. Кожна з 10 провінцій Канади має своє законодавство. І податок на дохід, і ПДВ частково надходять до федерального бюджету, а частково - в провінційний. ПДВ від 5 до 15% - залежно від провінції. Часто на старті бізнесу підприємець витрачає більше, ніж отримує виручки. В Канаді повернення ПДВ-це реальні гроші: підприємець отримує від держави чек на суму повернення.У Канаді всі приватні підприємці- представники малого бізнесу платять податок на дохід, в якому враховуються витрати на бізнес, тобто ніхто не платить єдиний податок без урахування витрат. Так, уряд Онтаріо надає власникам малого бізнесу на розвиток позички, але при цьому береться до уваги, яким видом бізнесу займається претендент на позику і якою мірою цей вид бізнесу відповідає насущним потребам канадського суспільства. Впродовж останніх 5 років на підприємствах малого бізнесу провінції Онтаріо було відкрито більше 800 000 робочих місць. Найбільше розвивається малий бізнес в сфері надання послуг, фінансування та виробництва [1, с.269]. Багато різних грантів, позик і пільг надаються в зв'язку з покупкою основних засобів (обладнання, нерухомості та ін.). Однією з форм підтримки малого бізнесу в Канаді є податкові пільги, що надаються бізнесменам працюючим «на дому». Бізнесмен «на дому» може списувати в рамках податкової поблажки зі своїх доходів частину витрат на поточний ремонт приміщення та на догляд за прилеглою до будинку ділянкою землі; частину витрат по комунальному обслуговуванню; частину податку на нерухомість, який досить високий в Канаді. Для того, щоб стимулювати комерційні банки, канадський законодавчий акт щодо кредитів малому бізнесу передбачає виплату кредиторам до 85% можливих збитків, якщо малі структури не мають можливості повернути борг. Іншим напрямком вирішення цієї проблеми є створення банку для підтримки малих підприємств [2, с.49].
Держава може інвестувати проекти приватних підприємців, приймаючи в них пайову участь (іноді до 100%). На відміну від приватних інвестицій, мета тут не швидкий прибуток, а підвищення зайнятості населення або розвиток регіону, сегмента економіки. Уряд країни та органи місцевого самоврядування залучають суб’єктів малого та середнього підприємництва до державних проектів.
Уряд Канади цінує канадських експортерів і допомагає малому бізнесу виходити на зовнішній ринок. Програми підтримки включають цільові гранти та позики на розробку експортної продукції, маркетинг, навчання азам зовнішньоекономічної діяльності, створення веб-сайту. Уряд організовує торговельні місії та фінансує участь у виставках по всьому світу для просування місцевих виробників.
Особливо важливе місце належить владі провінцій, де діють підрозділи "Канадська мережа ділових послуг". Вони розробляють програми підтримки, враховуючи територіальні і місцеві особливості. У провінції Онтаріо відкриті 45 центрів, які надають послуги підприємцям в перші п'ять років існування бізнесу, причому, особливу увагу приділяють розвитку інформаційних технологій (e-commerce). Допомога центрів полягає в інформаційній підтримці в області управління, маркетингу, фінансування та сучасних технологій. У провінції Альберта, яка володіє достатнім фінансовим ресурсом (тут добувають 4/5 всієї нафти Канади) розробляються міські проекти з підтримки малого і середнього підприємництва; процес розвитку МСП має п’ять складових від зародження бізнес-ідеї до зміцнення та самостійного життя:
- інкубатор (Центр підприємництва провінції Альберта BusinessLink, що фінансується урядами Канади та Альберти надає консультації з найрізноманітніших питань – з чого і як почати, як написати бізнес-план тощо. Серед іншого – це проведення досліджень, освіта та навчання, заходи для малого бізнесу);
- наставництво і кураторство (Startup Edmonton – це своєрідний підприємницький комплекс та громадський центр, що надає підприємцям та розробникам продуктів можливість отримати нові навички, доступ до бізнесового співтовариства. Все заради того, щоб помогти у перетворенні ідеї в бізнесовий проект);
- комерціалізація (TecEdmonton – це спільне підприємство міста Едмонтона та Університету Альберти, що має велику базу даних інвесторів та прискорює зростання нових технологічних компаній через залучення фінансування; проводить конкурс бізнес-планів з призовим фондом 200 тис. доларів).
- самостійність – Едмонтон пропонує програми збереження та розширення. Це, для прикладу, програми відвідування об’єктів, експортні програми, зони відродження бізнесу, залучення бізнесів для формування ланцюга постачання та організація заходів для отримання додаткових фінансових ресурсів за рахунок прямого, непрямого та опосередкованого економічних впливів [3, с.95-97].
Таким чином, всіляко стимулюючи розвиток малого бізнесу як оплоту економіки, уряд Канади піклується про процвітання всієї країни. І результат цього видно неозброєним оком: Канада - одна з найбільш розвинених держав на землі, з розвиненою ринковою економікою.
Список використаних джерел:
1. Світова економіка : підручник / за ред. А.П. Голікова, О.А. Довгаль. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017. – с.268-269
2. Зарубіжні практики розробки стратегій розвитку малого підприємництва на регіональному рівні / Бей О., Томсон Г. — К.: К.І.С., 2017. — с.49
3. Міжнародний досвід державного регулювання та підтримки малого підприємництва // Збірник наукових праць. Бізнесінформ. – 2017. Вип. 5/2018. – с. 95-97
|