Ухилення від сплати податків - невід’ємна риса функціонування економіки, оскільки кожна особа завжди прагнутиме до максимізації власних доходів і мінімізації витрат. Через наявність в податковому законодавстві України прогалин і неточностей, неефективну систему податкового адміністрування, низький рівень податкового контролю, недостатній розвиток міжнародної співпраці в справах боротьби з податковою злочинністю, а також через наявний високий рівень корупції і лобіювання інтересів окремих платників податків, в Україні існує значна кількість легальних і нелегальних способів мінімізації податкових платежів [1, с. 171].
Досліджуючи податкове навантаження як структурну категорію протягом року, можна спостерігати, що підприємствам 217 днів на рік слід відпрацювати винятково на потреби держави [2, с. 90]. За таких умов платники не мають можливості розвиватись, удосконалюватися та здійснювати модернізацію, що призводить до зменшення доходів суб’єктів господарювання через низьку конкурентоспроможність, зменшення бази оподаткування і, як наслідок, зменшення доходів державного бюджету. Наразі найбільш обтяжливі для українських платників податків вимоги податкового законодавства та чинні процедури адміністрування з ПДВ. За даними рейтингу Doing Business – 2019 від загального часу, витраченого на сплату податків, 60% припадає саме на дотримання вимог законодавства щодо сплати ПДВ. Такий стан обумовлений існуванням досить складної системи електронного адміністрування ПДВ, непрозорими правилами реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і недосконалим механізмом блокування податкових накладних, що генерують додаткові й значні витрати часу й коштів платників податків на ведення податкового обліку й сплату податку. Фактично, тягар адміністрування, включаючи боротьбу з ухильниками держава переклала на плечі платника податків та його кошти [3, с. 23].
Суттєвою проблемою є недосконалість процесу впливу на платників податків для погашення податкового боргу. Нарахування пені, яке збільшує суму погашення та має спонукати боржника до якнайшвидшого виконання податкового зобов’язання, не є ефективним [4, с.324]. Застосування податкової застави також має ряд недоліків. По-перше, якщо майно платника доведеться продавати, то не факт, що вдасться продати за ціною, достатньою для погашення боргу. По-друге, опис майна у податкову заставу здійснюється податковим керуючим, отже, фактично від правильності його дій залежатиме, чи буде податкова застава стимулювати платника погасити борг.
Основні шляхи вдосконалення процесу адміністрування податків включають: покращення технічної та інформаційної бази фіскальних органів, розвиток міжнародної співпраці в справах боротьби з податковою злочинністю, застосування міжнародного досвіду з проблем ухилення від слати податків з поправкою на особливості національної економіки України. Ухилення від оподаткування вдасться мінімізувати, поєднуючи жорсткішу політику покарань за факт ухилення та посилюючи регулюючу функцію податкової системи для стимулювання платників до сплати.
Список використаних джерел:
1. Бондар М.І., Опарін В.М., Тимченко О.М. Бюджетна і податкова системи України у запитаннях і відповідях : навч. посіб. Київ, 2012. 336 с.
2. Диха М.В., Гончаров Ю.В. Податкова система як складник забезпечення розвитку соціально-економічної системи України. Сучасні питання економіки і права. 2018. № 1. С. 86-98.
3. Дубровський В., Черкашин В., Гетман О. Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні: нові виклики. Вісник Інституту соціальноекономічної трансформації. 2019. URL: http://www.visnuk.com.ua/ru/news/100014336-porivnyalniy-analiz-fiskalnogo-efektu-vid-zastosuvannya-instrumentiv-ukhilennya -uniknennya-opodatkuvannya-v-ukrayini-2019.
4. Парфентій Л.А., Парфентій П.О. Фактори ухилення від оподаткування в Україні. Бізнес Інформ. 2015. С. 170-172.
________________
Науковий керівник: Бак Наталія Андріївна, кандидат економічних наук, доцент, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича
|