Ресторанна сфера є – однією із найбільш значущих складових індустрії гостинності. В економічній сфері ресторанна галузь, зазвичай, асоціюється з висококласними ресторанами, ресторанами швидкого харчування, підприємствами громадського харчування тощо. Ключовим компонентом ресторанної сфери, який дозволяє підприємствам ресторанного господарства (ПРГ) досягти своїх цілей, вважаються гості. Поза сумнівом, що саме з обслуговуванням людей пов’язана філософія ПРГ. Сильна, заснована на обслуговуванні, філософія, послідовно демонструється постачальниками послуг, направляючи зусилля персоналу ПРГ в напрямку максимального досягнення задоволення клієнтів і, в кінцевому підсумку, забезпечення економічного успіху в бізнесі.
Через це, ресторанна сфера майже повністю залежить від людського капіталу, як найціннішого надбання. З іншого боку, саме персонал, який професійно виконує свої функціональні обов’язки, його наймання, утримання, навчання та збереження талантів залишається однією з найбільших проблем управління рестораном.
Однією з гострих для підприємств ресторанного господарства є проблема надмірного обороту персоналу. Правило визначення вартості втрат ПРГ від плинності персоналу включає: час, який потрібен менеджеру, щоб найняти працівника; час, який потрібно на підготовку працівника; і час, який потрібно, щоб практично підготовити досвідченого фахівця на робочому місці, який може вимірюватися одним-двома місяцями, а іноді й більше. Тому, протягом цього періоду, на думку фахівців, половину оплати можна вважати втратами підприємства. Крім того, не менш відчутними слід визнати витрати: від порушення процесу організації праці та налагодженої командної роботи співробітників, що значно знижує результативність ПРГ.
Безперечно, призначення сучасного ресторану полягає не тільки у його сприйнятті як місця масового споживання їжі, а в осмисленні та розвитку його, як закладу, де зберігаються, розвиваються та збагачуються різноманітні технології з розвитку смаку, радості спілкування, збільшення вражень, досягнення стабільного психологічного стану, зміцненню радості світовідчування [1, с. 620].
Тому, кадрова політика в ПРГ має свою специфіку. Перш за все, персонал, який працює в тому чи іншому ресторані, зазвичай, якісно доповнює трапезу своїх клієнтів, використовуючи: свої професійні та соціальні навички; вікову та статеву специфіку, унікальну форму одягу, неповторний оригінальний кулінарний дизайн, темп обслуговування. В розкішному ресторані темп роботи персоналу є значно повільнішим, адже вимагає більш вишуканого відношення до клієнтів. Фірмовий одяг обслуговуючого персоналу є особливим для кожного ПРГ і розглядається як частина іміджу закладу. Слід зазначити, що робота персоналу, майже завжди, залежить від створення керівництвом ПРГ належних умов зайнятості та забезпечення інноваційними засобами праці.
Для того, щоб робоча сила, яка використовується ПРГ, завжди була відображенням культури індустрії гостинності, кожен співробітник повинен регулярно проходити навчання. Навчання «впродовж всього життя» в ресторанній сфері має свої особливості, а саме це: навчання роботі в команді, бо персонал сприймається гостями як єдине ціле. Немає сумнівів, що навчитися працювати разом з людьми різних верств суспільства дуже важливо, оскільки співробітники ПРГ ніколи не знають, якими будуть потреби конкретного гостя.
Важливим є також системне навчання працівників ПРГ на кожному конкретному місці, яке стосується розвитку компоненти корпоративної культури, що покликана підвищити якість обслуговування гостей, завоювати довіру й прихильність клієнтів. Доцільним є також інноваційне навчання щодо застосування ергономічних технологій в організації праці, збереження атмосфери святковості й розвитку пізнавального рівня людини. Адже, працівники ПРГ повинні бути здатними створювати атмосферу затишку за допомогою різних інновацій у технології обслуговування.
В сучасних умовах функціонування ПРГ потрібно прагнути знайти правильний підхід до співробітників, ефективно організувати харчування персоналу та забезпечити справедливу оплату його праці, і тоді інвестиції в персонал окупляться сторицею. Отже, кадрове забезпечення – це основа ефективної діяльності будь-якого ресторану. Так, очікуваними соціально-економічними ефектами раціональної кадрової політики в ресторанній сфері для підприємства є: зниження плинності кадрів; забезпечення сприятливих умов для генерації інноваційних ідей співробітниками; закріплення «кадрового ядра»; підвищення конкурентоспроможності та престижу закладу; зростання ефективності професійної діяльності кадрів тощо. На рівні працівників бажаними ефектами є: можливість для самореалізації; покращення умов праці; забезпечення комфортного психологічного клімату.
Список використаних джерел:
1. Варипаєв О. М., Варипаєва Л. М. Готельний та ресторанний бізнес як складова індустрії гостинності // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2009. Вип. 2. С. 614-621.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter