На сьогоднішній день багато людей купують деякі товари в Інтернет, однак не всі інтернет сайти мають саме ті товари, які потрібні покупцеві. Також багато продавців не практикують обмін або повернення товару у разі пошкодження. Однак є і свої переваги. Покупець має право оплачувати товар при отриманні його вже на пошті або одразу після замовлення платити на карту продавцеві.
Вікову категорію інтернет-покупцівпредставлено на рис. 1.
Згідно рис. 1 відсутня велика різниця між віковими категоріями інтернет-покупців. Лише на кілька відсотків активнішою є аудиторія інтернет-покупців у віці від 26 до 35 років.
Якщо здійснити аналіз інтернет-покупців за місцем проживання, то найбільш активними покупцями є жителі Київщині. На рис. 2 наведено відсоткове співвідношення покупців за статтю.
Згідно рис. 2 можна констатувати той факт, що жінки і чоловіки в однаковій мірі вдаються до Інтерне-покупок. Лише на 4 % жінки більше використовують Інтернет для здійснення покупки.
У 2018 р.покупки в Інтернет зросли на третинузавдяки збільшенню попиту та пропозиції виробників в Інтернет-мережі. Це можна підтвердити за рахунок таких показників:
1) українці придбали товарів чи послуг онлайн на 65 млрд. грн;
2) виторг від реклами в соціальних мережах та маркетплейсах склав 9,5 млрд. грн;
3) служби доставки куплених товарів в Інтернет – 2,6 млрд. грн;
4) банківські та інші комерційні установи заробили 0,8 млрд. грн на онлайн-оплатах.
Таким чином, можна стверджувати що у 2020 р.,обсяг покупок в Інтернет зростатиме, й до кінця року збільшиться мінімум на 25 % [2].
Найбільший обсяг інтернет-покупок припадає на маркетплейси. Сьогодні маркетплейси стають дедалі сильнішими конкурентами не так інтернет-магазинам, як пошуковим системам та соціальним мережам. Завдяки великій кількості товарів та виробників більшість користувачів не хочуть витрачати час, шукаючи в пошуку, а звертаються одразу до лідерів. В Україні частка Direct трафіку наведено на рис. 3.
Згідно рис. 3 лідером серед маркетплейсів, на яких українці купують товари, є Aliexpress. Обсяг покупок на цьому маркетплейсі становить 52 %. На другому місці знаходиться OLX з обсягами продажу 45 %. На третьому – Rozetka(35 %) і на четвертому – Prom (25 %).
Товарами-лідерами у 2018 р., які найчастіше купували онлайн, були: електроніка, одяг, аксесуари, товари для дому, техніка та побутові товари [3].
Найчастіше у 2018 р. українці купували: одяг, аксесуари, взуття – 4 млн. шт.; товари щоденного вжитку – 3,1 млн. шт.; техніка та електроніка – 3,0 млн. шт.; товари для саду та дому – 2,3 млн. шт.; декоративна косметика та парфумерія – 1,7 млн. шт.
Згідно аналізута досвідупридбання товарів в Інтернет у 2018 р. можна зробити прогноз інтернет-покупок у 2020 р. Враховуючи ріст онлайн-супермаркетів, різко зростатиме попит на онлайн-закупівлю продуктів харчування. Також зберігатиметься тенденція придбання техніки та електроніки, авто- та мототоварів, товарів.
Українці активно користуються інтернетом для шопінгу, зростає кількість користувачів саме мобільних пристроїв. Так, якщо раніше всі користувалися стаціонарними комп'ютерами і ноутбуками, то зараз одного смартфона вистачає для того, щоб замінити і телевізор, і ПК, і плеєр, і похід магазинами. Відомо, що кількість інтернет-користувачів в країні досягла 20 млн користувачів. З них 36 % регулярно купують товари в мережі, а це приблизно 7 млн осіб. Розглянемо, через які пристрої люди шукають і купують товар. На рис. 4 представлено пристрої, через які люди шукають товар.
Згідно з рис. 4 найчастіше люди шукають товари через ноутбуки (57 %). На другому місці знаходиться комп’ютер (50 %), а на третьому – смартфони (43 %) [3].
Таким чином можна сказати, що Інтернет-шопінг дуже швидко розвивається в Україні. Все більше людей кожного дня роблять замовлення в інтернеті. Але існують деякі проблеми. Для багатьох компаній у напружені періоди закупівель виникають такі проблеми, як затримка доставки продукції, переплутані товари та адреси, вихід з ладу веб-сайтів через перевантаження при різкому збільшенні відвідуваності. Небезпечність, шахрайство та конфіденціальність продовжує залишатися основною проблемою. Говорячи про перспективи, можна сказати, що більше половини фірм, що не користуються Інтернетом сьогодні, мають намір використати його в майбутньому. Причому із привабливих для них напрямків вони виділяють підтримку ділового зв'язку, вивчення ринку й рекламу товарів у Мережі.
Список використаної літератури:
1. Статистика здійснення онлайн покупок. Веб-сайт : URL :https://lemarbet.com
2. Ашманов И. С.,Иванов А. А.Продвижение сайта в поисковых системах. Москва : Вильямс, 2010. 304 с.
3. Українські новини на телеканалі «Україна». Веб-сайт : URL : https://www.segodnya.ua
_______________
Науковий керівник: Герасимчук Вікторія Володимирівна, старший викладач, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
|