В сучасному світі проблема створення умов для економічної безпеки на залізничних підприємствах посіла одне з пріоритетних місць. Проблеми залізничної галузі можна пов’язати зі змінами в економіці країни, які суттєво вплинули на діяльність підприємств цієї сфери.
Раніше державна політика була спрямована на першочерговий захист інтересів підприємств народного господарства. Це давало їм можливість прогнозувати на тривалий час зовнішні та внутрішні фактори впливу. Для підприємств, які займались залізничними перевезеннями, це було головною умовою ефективної діяльності. Вони в достатній мірі були навантажені роботою, тому що більшість підприємств народного господарства були вимушені замовляти саме залізничні перевезення для транспортування своєї продукції, оскільки цього потребували інтереси країни.
Через економічні зміни в нашій державі з’являються внутрішні та зовнішні впливи на діяльність залізничних підприємств. У цьому є як позитивні, так і негативні сторони, оскільки будь-які нововведення вимагають термінового реагування і перспективного планування. Саме такі цілі та завдання становлять основу забезпечення економічної безпеки залізничних підприємств.
Розглядаючи наукові проблеми економічної безпеки, можна простежити досить короткотривалу історію дослідження цієї теми. Вперше терміном «економічна безпека» скористався Франклін Рузвельт при аналізуванні внутрішніх проблем, які існували у Сполучених Штатах Америки [1, с.16]. 1934 року вперше був підписаний нормативно-правовий акт, який регулював питання безпеки. Цим документом був закон «Про національну безпеку», на підставі якого відбулось створення Федерального комітету з економічної безпеки. Основним завданням діяльності цієї державної структури визначалось покращення рівня якості життя шляхом створення безпечного економічного середовища у державі [1, с.18]. Головну увагу приділяли забезпеченню розвитку промисловості, але економічна безпека окремих підприємств у той час ще не виокремлювалась.
З появою комплексної автоматизації та механізації, інформатизації та електронізації багатьох процесів настала нова ера інтелектуальної всесвітньої економіки [2, с.8]. Нові позитивні зміни в економічних процесах сприяли покращенню інтенсивності виробництва, але, разом із тим, додало проблем, які загрожують погіршенням глобальної економічної безпеки.
В Україні на рівень загальної економічної безпеки часто впливає ситуація в регіонах. Дестабілізація може бути викликана зниженням виробничо-технічних можливостей, погіршенням екологічної ситуації, зростанням безробіття, втратою продовольчої незалежності, порушенням рівномірності фінансового забезпечення [3, с.38].
Економічна безпека підприємства може вважатись таким станом господарського суб'єкта, при якому він перешкоджає, запобігає, ослаблює чи, навіть, захищає від наявних загроз або інших неочікуваних обставин, у разі ефективного використання трудових ресурсів. Цей стан допомагає досягти цілей в бізнесі попри конкуренцію і господарський ризик [4, с.24].
Останнє визначення підкреслює важливість таких понять: критерій забезпечення безпеки (досягнення поставлених задач), та конкуренція, ризик (чинники зовнішніх умов), загроза економічній безпеці.
Важливими завданнями в діяльності кожного підприємства повинно бути своєчасне виявлення, попередження та нейтралізація різних видів загроз економічній безпеці, виявлення напрямків та сили їх впливу.
Загрози фінансовим інтересам та фінансовому стану підприємства виникають не тільки у фінансовому середовищі підприємства, а у цілому його зовнішньому та внутрішньому середовищах, оскільки всі ці загрози можуть трансформуватись у грошові збитки.
Отже, під загрозою фінансово-економічній безпеці підприємства розуміють стан будь-яких факторів його зовнішнього або внутрішнього середовища (чи їх поєднання), який прямо або опосередковано може зашкодити фінансовому стану чи фінансовим інтересам підприємства, спричинити погіршення його фінансової стабільності або зашкодити фінансовому розвитку [5, с.28].
Загрози можуть бути як зовнішніми (загрози макросередовища), так і внутрішніми. Враховуючі особливості підприємств залізничної галузі, які полягають у тому, що транспорт не виробляє нових товарів, а лише змінює їхнє місце розташування в часі і просторі, можна дійти до висновку, що на транспорті процес створення і споживання продукції збігається за часом на відміну від промислового виробництва, транспортну продукцію не можна заготовити про запас, створити її резерв.
Транспортні послуги є невід’ємною ланкою народного господарства. Збої в роботі підприємств різних видів транспорту можуть призвести до транспортного колапсу, паралізувавши тим самим діяльність економічної системи країни. Залізниця є одним з головних секторів економіки України, що забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки і потреби населення у перевезеннях.
До зовнішніх загроз, які виникають при мережевій взаємодії, можна зарахувати політичну нестабільність в Україні; інформаційні та комерційні конфлікти з країнами-партнерами; невиконання умов угод у сфері транспортного співробітництва; недосконалість законодавчого регулювання питань взаємодії залізничних підприємств; екологічну складову взаємодії залізничних підприємств з навколишнім середовищем тощо.
Основними внутрішніми загрозами є: відсутність дієвих механізмів координації та взаємодії підприємств транспорту; зіткнення комерційних інтересів партнерів; непередбачені зміни умов співпраці підприємств-партнерів; неузгодженість дій, помилки та прорахунки при встановленні норм, нормативів, показників сумісної діяльності, розробці положень, інструкцій, розпоряджень; відтік конфіденційної інформації.
Взагалі у кожного підприємства повинна бути своя програма гарантування його економічної безпеки. Типові вимоги до подібної програми такі: система безпеки підприємства не повинна підлаштовуватись під шаблони; вона має бути самостійною, відособленою від подібних систем інших виробничих одиниць та комплексною.
Аналізуючи проблеми економічної безпеки, пов’язані з діяльністю конкретного залізничного підприємства, необхідно пов’язувати їх з функціонуванням – можливістю підприємства здійснювати свої функції [6, с. 43].
Сьогодні ресурсно-функціональний підхід користується найбільшою популярністю. До позитивних сторін цього підходу можна зарахувати: доступність даних, простоту визначення, легкість розрахунку окремих складових, чітку градацію станів економічної безпеки, всеосяжність та комплексний характер; можливість визначення стану функціональних складових економічної безпеки підприємства та чинників впливу на них, що дозволяє розробити заходи забезпечення максимального рівня функціональних складових економічної безпеки підприємства.
Мінливість внутрішнього і зовнішнього середовища потребують повсякчасного контролю за процесами, які можуть проявлятися у різних формах економічної небезпеки (загрози) для підприємств залізничної галузі. Тому питання забезпечення економічної безпеки залізничного транспорту є пріоритетним у сфері економіки країни.
Проведені дослідження підтвердили, що сьогодні питання економічної безпеки українських залізничних підприємств знаходяться на стадії розробок, немає чіткого підходу до аналізу стану та чітких правил побудови системи економічної безпеки.
Вивчення сучасних підходів до оцінювання рівня економічної безпеки підприємства дозволило виявити, що формуванню теоретичних засад економічної безпеки властиві різні трактування основних понять, неоднозначність і різноманітність тверджень. На нашу думку, найбільш оптимальним є ресурсно-функціональний підхід, який найбільш пристосований до залізничної галузі
Список використаних джерел:
1. Богомолов В. А. Экономическая безопасность: учеб. пособ. / Виктор Александрович Богомолов. – М. :ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 303 с.
2. Шлемко В. Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення : [монографія] / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько / Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т стратегічних досліджень. - К. : НІСД, 1997.-143 с.
3. Козаченко А. В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения: [монографія] / А. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, А. Н. Ляшенко – К. : Либра, 2003. – 280 с.
4. Грунин О. А. Экономическая безопасность организации : учеб. пособ. / О. А. Грунин, С. О. Грунин. - СПб.; М.; X.; Минск : Питер, 2002. - 160 с.
5. Мойсеєнко І.П., Марченко О.М. Управління фінансово-економічною безпекою підприємства: навч. посібник. – Львів, 2011. – 380 с.
6. Капырин А.А. Концептуальные основы экономической безопасности и пути их реализации на предприятиях транспорта : дис. … канд. экон. наук : спец. 08.00.05 / А.А. Капырин ; Гос. ун-т упр-я. – М. : 2008. – 163 с.
________________
Науковий керівник: Акімова Олена Володимирівна, доктор економічних наук, доцент, Донбаська державна машинобудівна академія
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter