Однією з важливих умов для стабільного розвитку економіки країни є добре розвинений фінансовий ринок, зокрема наявність таких фінансових посередників як банківські установи, страхові компанії, фінансові компанії, пенсійні фонди та інші.
Важливим індикатором рівня розвитку фінансової системи країни є співвідношення активів небанківських фінансових установ до активів банківського сектору. Згідно до даних НБУ і НКРРФП, активи небанківських фінансових установ станом на кінець 2018 становили 197,5 млрд. грн., що у співвідношенні до активів банків становить 14,5%. Власний капітал – 53,8 млрд. грн., або 35% – відносно власного капіталу банків [1]. Протягом останніх п’яти років небанківські фінансові установи суттєво укріпили свої позиції, хоча частка їх активів на фінансовому ринку України досі залишається незначною.
Станом на кінець 2018 року кількість небанківських фінансових установ становила 2 024, з них: 940 фінансових компаній (46,4%), 359 ломбардів, 358 кредитних спілок, 281 страхова компанія, 62 недержавні пенсійні фонди (НПФ), 22 адміністратори НПФ та 2 довірчих товариства. Можемо відзначити, що фінансові компанії (63,45%) та страхові компанії (32,15%) володіють основною частиною активів. В той же час сукупні активи ломбардів, недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок становлять лише 4,4% від активів небанківського фінансового сектору [2].
Проаналізуємо сучасний стан небанківських фінансових установ в Україні.
Обсяги активів кредитних спілок є незначними, їх роль у формуванні фінансового забезпечення розвитку економіки не є провідною. На кінець 2018 року кількість членів кредитних спілок становила 479,0 тис. осіб, що на 342,6 тис. осіб (58,3%) менше, ніж на кінець 2014 року. Загальний обсяг активів кредитних спілок станом на 31.12.2018 становив 2 218,4 млн. грн. і він зменшився на 5,14% порівняно з відповідною датою 2014 року. Загальний обсяг капіталу становив 977,1 млн. грн. та порівняно з 31.12.2014 зменшився на 6,83%. Обсяги наданих кредитів, як і отриманих внесків зростають незначними темпами. З огляду на проаналізовану інформацію, вважаємо, що з часом роль кредитних спілок на фінансовому ринку України зменшуватиметься.
Послуги ломбардів користуються високим попитом в Україні. Кількість ломбардів з 2014 по 2018 роки скоротилася на 24,74% (118 ломбардів), а кількість відокремлених підрозділів зросла на 24,77% (1225 підрозділи). Власний капітал (92,42%) ломбардів має тенденцію до росту, в середньому щорічно зростаючи на 18,1%. Динаміка активів ломбардів має тенденцію до зростання (за п’ять років приріст склав 117,58%). Обсяг наданих фінансових кредитів під заставу за п’ять років зріс більше ніж вдвічі, темп приросту склав 95,5%. Можемо зробити висновок, що макроекономічна ситуація в країні є сприятливої для стабільного розвитку ломбардів.
Згідно з даними Державного реєстру фінансових установ, станом на 31.12.2018 року, в Україні діяло 62 недержавні пенсійні фонди, що на 18,4% менше ніж у 2014 році та 22 адміністратори НПФ, що менше на 8,3%. Кількість укладених пенсійних контрактів збільшилась на 24,9 %. Також варто зазначити, що кількість вкладників НПФ за п’ять років хоч незначно (2,6%), але зросла. Обсяги активів недержавних пенсійних фондів зростають повільними темпами. Активи пенсійних фондів зросли на 276 млн. грн., або 11,2% за п’ять років. Розмір пенсійних внесків щорічно зростав в середньому на 2,6%. В результаті аналізу інформації, відзначаємо, що недержавні пенсійні фонди розвиваються доволі стабільно, але повільно.
Серед усіх небанківських фінансових установ домінуючі позиції на фінансовому ринку займають фінансові компанії, які акумулюють понад 63% усіх активів. За п’ять років кількість фінансових компаній збільшилася на 525 одиниць (126,51%). Активи зросли майже в 1,5 рази (144,46%), а власний капітал більше ніж наполовину (56,86%). Обсяг наданих фінансових послуг збільшився більше ніж вдвічі, на 64 870 млн грн. (119,8%). Серед усіх небанківських фінансових установ саме фінансові компанії розвиваються найбільш стрімко, збільшуючи активи та обсяги наданих послуг.
Кількість компаній на страховому ринку України тривалий час демонструє тенденцію до зменшення, за п'ять років стало на 101 страховика (26,44%) менше. Спостерігається тенденція до скорочення не тільки кількості, але й частки компаній зі страхування життя. Якщо у 2014 році їх частка становила 14,9%, то у 2018 уже 10,4%. Станом на кінець 2018 року активи страхових компаній по балансу становили 63493,3 млн. грн., що на 9,6% менше ніж у 2014. Проведений аналіз діяльності основних небанківських фінансових установ дає можливість стверджувати, що ринок фінансових послуг розвивається нединамічно.
Розвиток фінансових установ напряму пов’язаний з залученням вільних грошових активів населення. Як засвідчила практика, споживачі фінансових послуг України не є толерантними до коливань валютних курсів, інфляції, зменшення рівня життя [3,263].
На думку багатьох науковців, основними проблемами, що перешкоджають розвитку небанківських фінансових установ в Україні, є:
1. неефективне державне регулювання діяльності небанківських фінансових установ, у тому числі невідповідність чинного законодавства потребам та стану розвитку фінансового ринку;
2. низький рівень довіри населення, а також недостатня поінформованість щодо діяльності небанківських фінансових установ;
3. скорочення реальних доходів населення, що ускладнює накопичення коштів з метою інвестування в фінансовий сектор [4,86].
На основі проведеного дослідження, можемо зробити висновок, що вітчизняному фінансовому ринку притаманна асиметричність розвитку фінансових посередників. На фінансовому ринку України спостерігаються наступні тенденції: переважання банківського сектору над небанківським з одночасним формуванням передумов для переорієнтації вітчизняної моделі фінансового ринку з банкоцентричної на ринкову, зменшення кількості фінансових посередників, стискання фінансового сектору, недостатня кількість довготермінових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту усіх секторів економіки.
З метою вирішення існуючих проблем діяльності фінансових посередників необхідним є розробити комплексну стратегію з розвитку усіх фінансових посередників, сформувати сприятливе інформаційне середовище для відновлення довіри до небанківських фінансових посередників та розробити підходи у державній політиці, спрямовані на стабілізацію макроекономічної ситуації в країні.
Список використаних джерел:
1. Стратегічний план діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на 2020-2022 роки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.nfp.gov.ua/files/DepFinMon/Strategy/C%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%8 2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB %D0%B0%D0%BD_2020-2022.pdf
2. Огляд ринків фінансових послуг. Нацкомфінпослуг: сайт. URL: https://www.nfp.gov.ua/ua/Ohliad-rynkiv.html
3. Поліщук Є. А. Еволюція та передумови розвитку небанківських фінансових установ в Україні / Є. А. Поліщук // БізнесІнформ. – 2014. - №9. – С. 260-265.
4. Руда О. Л. Сучасний стан діяльності небанківських кредитних установ в Україні / О.Л.Руда / Причорноморські економічні студії. – 2019 – №2. – С.84-88.
________________
Науковий керівник: Дребот Наталія Петрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, банківської справи і страхування, Львівський інститут Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter