У статті проведено оцінку індикаторів бюджетної безпеки України за період 2015-2018 рр. Оцінено загальний рівень бюджетної безпеки України. Визначено основні загрози, що чинять вплив на бюджетну безпеку. Запропоновано заходи щодо зміцнення стану бюджетної безпеки.
Бюджетна безпека на сьогоднішній день є одним з основних факторів економічного розвитку країни. Вона виступає своєрідним критерієм ефективності її бюджетної політики та організації і реалізації бюджетного процесу. Для розроблення та реалізації дієвих заходів із забезпечення бюджетної безпеки, як найважливішої складової фінансової безпеки держави, необхідно, насамперед, визначити чинники, що зумовлюють її рівень, наявні і потенційно можливі виклики і загрози бюджетній безпеці, систему індикаторів, які свідчать про безпечність параметрів перебігу бюджетного процесу. Дослідженням питань з бюджетної безпеки займалося багато вітчизняних вчених і науковців, зокрема: І. Бабець, О. Барановський, Н. Кравчук, Т. Луцик-Дубова, Л.А. Зверук, А. Сухоруков, В. Шлемко, О.В. Козьменко та інші.
Бюджетна безпека, як одна з основних складових фінансової безпеки, розглядається як стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів [1, с. 250].
Бюджетна безпека має на меті здійснення державної політики, яка буде орієнтована на реалізацію економічних інтересів країни, а саме на забезпечення стабільного економічного зростання та залучення потрібного рівня інвестицій для подальшого розвитку продуктивних сил, захист та підтримку національних виробників, реалізацію соціальної політики держави, направленої на підвищення рівня життя громадян та забезпечення головних соціальних потреб.
На рівень бюджетної безпеки впливають певні чинники та загрози. Науковці стверджують, що до головних чинників формування бюджетної безпеки держави відносяться:
– організаційно-правові: чинну правову базу, ретельність розроблення бюджету, ступінь деталізації та прозорості бюджету під час формування; надання пріоритетності певній бюджетній класифікації; своєчасність прийняття рішень щодо бюджетно-податкового регулювання; ступінь узгодження фінансово-економічних інтересів різних верств населення;
– фінансово-економічні: обсяг бюджету та ступінь його збалансованості; масштаби бюджетного фінансування; наявність чи відсутність бюджетних резервів; кількість податкових пільг; надання відтермінувань за платежами до державного та місцевого бюджетів [2].
На нашу думку, найвагомішою загрозою бюджетній безпеці України є незбалансованість і високий рівень дефіциту державного бюджету. Дефіцит відносно ВВП становив 2,28 % у 2015 р. у 2016 р. - 2,94 %, у 2017 р.- 1,60%, а у 2018 р. цей показник склав 1,66% [3]. Для подолання дефіциту бюджету Україна здійснює залучення фінансових ресурсів у зовнішніх кредиторів, основними з яких є такі міжнародні фінансові інститути, як Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз та Світовий банк. Залучення й використання кредиту призводять до формування державного боргу в Україні, а його наявність спричиняє збільшення бюджетних видатків на погашення процентів за його користування. Динаміку обсягу державного боргу зображено на рис.1. Так, впродовж 2017 року обсяг державного та гарантованого державою боргу зріс на 211,88 млрд грн порівняно з 2016 р., що у відсотковому виразі складає 11%, і наприкінці 2017 р. становив 2141,69 млрд. грн. У 2018 р. державний борг складав 2168,63 млрд. грн., що на 1,3% більше, ніж у попередньому році. [4] Стрімке щорічне зростання боргових зобов’язань сприяє перерозподілу бюджетних витрат у сторону боргових виплат, що створює перешкоди для виконання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку держави.
Ще однією загрозою є те, що військовий конфлікт на Сході України зумовлює щорічне зростання частки видатків бюджету на фінансування сектору охорони та безпеки. У 2015 р. видатки на оборону склали 95,9 млрд. грн., у 2016 р. – 121,7 млрд грн., у 2017 р. – 144,4 млрд грн, що на 22,7 млрд. грн. більше, ніж у попередньому році. У 2018 році на національну безпеку і оборону держави було спрямовано загальний ресурс у сумі 191,7 млрд. грн., що на 47,3 млрд. грн., або на 32,8% більше, ніж у 2017 році [5]. Однак і досі залишається проблема стосовно планування, обліку та ефективності використання бюджетних коштів у даній сфері.
Крім того, на нашу думку, інфляційно-девальваційні коливання також є загрозою бюджетній безпеці. Інфляційні процеси негативно впливають на дохідну частину бюджету, зменшуючи реальну вартість суми надходжень податків і зборів, а також перерахувань з вищих бюджетів. В умовах зростання рівня інфляції може виникати так званий ефект Танзі - Олівера - свідоме відстрочення внесення податкових відрахувань у Державний бюджет платниками податків, в результаті чого відбувається знецінення грошей. Ще одним наслідком інфляції є падіння курсу національної валюти, яке відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. Таким чином, інфляційні процеси призводять до дезорганізації зовнішньоекономічних зв'язків, виникнення в них значного спекулятивного елементу, погіршення платіжного балансу країни та її валютного становища [6].
Для оцінки загального стану бюджетної безпеки України використовується система певних індикаторів, які визначені у Методичних рекомендаціях щодо розрахунку рівня економічної безпеки України та подані у таблиці 1 [7].
Результати проведених розрахунків дають можливість зробити висновок про неоднозначний характер загального рівня бюджетної безпеки. У 2016р. відносно до попереднього року спостерігається зменшення інтегрального показника бюджетної безпеки більше, ніж у два рази, що викликано зростанням дефіциту державного бюджету та незадовільним рівнем перерозподілу ВВП через зведений бюджет. У 2017 р. відбулося підвищення рівня бюджетної безпеки через зменшення частки дефіциту державного бюджету у ВВП та частки дефіциту сектору загальнодержавного управління у ВВП. Однак, збільшення цих індикаторів у 2018 р. призвело до зниження показника бюджетної безпеки на 6%. Слід також відмітити, що значення індикатору відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування та погашення державного боргу до доходів державного бюджету протягом досліджуваного періоду утримувалося на критичному рівні, що, безумовно, мало негативний вплив на інтегральний показник бюджетної безпеки.
Бюджетна безпека держави розглядається як захищеність від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз бюджетній системі, що досягається за рахунок здатності органів державної влади формувати в достатньому обсязі бюджетні ресурси для виконання державою своїх функцій. Проаналізувавши загрози бюджетній безпеці держави, що існують на сьогоднішній день, можна запропонувати такі заходи для її зміцнення:
1) зменшення зовнішнього боргу України шляхом зменшення зовнішніх запозичень та погашення довгострокових запозичень;
2) дотримання термінів і узгодженість етапів бюджетного процесу;
3) створення ефективної системи управління та контролю за використанням бюджетних коштів з метою уникнення ризику розпорошення бюджетних ресурсів;
4) поступова детінізація економіки;
5) вдосконалення бюджетної системи країни з врахуванням орієнтації України на інтеграцію в європейські структури та специфіки національної фінансової системи;
6) забезпечення економічного зростання України шляхом розробки і впровадження виваженої грошово-кредитної політики, стабілізації рівня національної одиниці та зниження рівня інфляції.
Реалізація цих заходів, що охоплюють більшість складових фінансової безпеки, актуальних для України, потребує збалансування і комплексної взаємодії всіх гілок влади та суб’єктів господарювання. Забезпечення підтримки на законодавчому, виконавчому, владному рівнях дозволить значно підвищити рівень бюджетної безпеки та досягти економічного зростання країни.
Список використаних джерел:
1. Медведкіна Є.О. Теоретико-методологічні засади забезпечення фінансової безпеки національних економік / Є.О. Медведкіна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/
2. Луцик-Дубова Т. Управління бюджетною безпекою України / Т. Луцик- Дубова // Галицький економічний вісник. – 2013. – № 3 (42). – С. 17–23
3. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році». – К.: НІСД, 2018. – 688 с.
4. Державний борг України – Мінфін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://minfin.com.ua/ua/
5. Річний звіт про виконання Державного бюджету України – Державна казначейська служба України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.treasury.gov.ua/ua
6. Сайфієва С.Н. Вплив інфляції на величину податкового навантаження у галузевому розрізі. Регіональні проблеми перетворення економіки. 2014. №9 (47).С. 99-109.
7. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України № 1277 від 29.10.2013р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter