Сучасні умови господарювання та розвитку великих промислових підприємств потребують ефективного менеджменту, що має забезпечувати достатній обсяг доходів для покриття витрат. Саме економічний аналіз діяльності, на нашу думку, здатний забезпечити підсистему управління та менеджменту в методологічному та організаційному аспектах. У методологічному аспекті він пов'язаний із створенням найраціональнішого інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. Організаційна система має забезпечити розподіл комплексу аналітичних робіт серед фахівців підприємства [1, 81-82 ].
Дослідженням питань економічного аналізу діяльності підприємств та методики його проведення займалося багато вчених, зокрема: В.В. Вітлінський, Н.В. Бугас, А.П. Дорошенко, В. П. Губачов, Г.В. Костюк, А.М. Лебедєва, Є.В. Мних, Є.М. Руденко, В.Я. Фаріон, М.Г.Чумаченко. Але, не зважаючи на значні доробки, питання комплексного аналізу діяльності підприємств висвітлені недостатньо, не існує єдиних методологічних підходів його проведення.
Як відомо інформація про розміри, пропорції, зміни в часі, інші закономірності створюється, передається і зберігається у вигляді показників [2, 88-89]. Крім того, будь-який показник відтворює лише одну грань предмету пізнання. І тільки комплексна характеристика передбачає використання системи показників. Тому, з метою всебічного кількісного відображення діяльності підприємства необхідно застосовувати систему показників.
Пропонуємо здійснювати аналіз діяльності підприємства за трьома основними напрямками:
- оцінка позичкових коштів (аналіз кредиторської заборгованості);
- оцінка власних коштів (аналіз дебіторської заборгованості);
- оцінка фінансових результатів діяльності (аналіз ефективності використання ресурсів та капіталу, прибутку (збитку)).
Дослідження виконано за матеріалами достовірної фінансової звітності ПАТ «ДніпроАзот» [3]. Основним предметом діяльності ПАТ “ДніпроАзот” є виробництво різноманітної хімічної продукції (мінеральних добрив, кислот, луги, продуктів хлорорганічного синтезу) та її комплексне використання шляхом переробки у споживчі товари, включаючи товари народного споживання або комплектуючі вироби до них; збут виробленої продукції та здійснення комерційної діяльності шляхом утворення власної системи збуто-постачальних підрозділів; зовнішньоекономічна діяльність відповідно до вимог чинного законодавства.
Одним із джерел залучення активів в оборот ПАТ «ДніпроАзот» є кредиторська заборгованість, відображена у III-му розділі пасиву балансу "Поточні зобов'язання і забезпечення". Вона виникає у зв'язку з тим, що у процесі діяльності підприємства не завжди здійснюють розрахунки з юридичними і фізичними особами одночасно з відчуженням майна, виконанням робіт, наданням послуг, що призводить до виникнення певних зобов'язань перед постачальниками та іншими контрагентами господарських відносин. Кредиторська заборгованість, що при цьому виникає, є різновидом комерційного кредиту, який виступає важливим фактором стабілізації фінансового стану підприємства.
Отже, в 2016 році обсяг поточної кредиторської заборгованості на ПАТ «ДніпроАзот» зменшився у порівнянні з 2014 роком на 866713 тис. грн., що склало 42,57%, а в порівнянні з 2015 роком обсяг кредиторської заборгованості знизився на 296763 тис. грн., що склало 20,24% (рис.1). Найвищі темпи зниження в 2015 році складають короткострокові кредити банків - 72,02% та за поточними зобов’язаннями з авансів одержаних 39,58%. В 2016 році ситуація дзеркально змінилася. Так, найвищі темпи зростання складають короткострокові кредити банків +156,24% та поточні зобов’язання з авансів одержаних +111,23%.
Слід відмітити, що дебіторська заборгованість має значну питому вагу у складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. На нашу думку, своєчасне ведення такого аналізу дає змогу фахівцям аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Аналіз необхідно здійснювати за даними внутрішньої звітності підприємства і використовувати як для потреб управління так і для зовнішніх користувачів ПАТ «ДніпроАзот».
Як наглядно підтверджує графік (рис.2) в структурі дебіторської заборгованості ПАТ «ДніпроАзот» відбулися суттєві зміни. Якщо в 2014 та 2015р.р. понад 80% в загальному обсязі дебіторської заборгованості складала дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, то в 2016 році питома вага за цією статтею склала 48,47%. Обсяг дебіторської заборгованості в 2016 році в порівнянні з 2014 роком знизився на 528697 тис. грн., що безумовно має позитивний аспект та свідчить про деяке покращення фінансового стану підприємства.
З метою більш детального аналізу необхідно порівняти обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості ПАТ «ДніпроАзот» (табл.1).
Отже, порівняльний аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості свідчить, що в 2015 та 2016 роках обсяг дебіторської заборгованості перевищив обсяг кредиторської заборгованості відповідно на 247505 тис. грн. та на 392132 тис. грн. Тому, можна стверджувати, що підприємство більше дає в борг ніж використовує для своєї діяльності позичкових коштів. В умовах ринкової економіки така ситуація є стратегічно не правильною.
Діяльність ПАТ «ДніпроАзот» знаходить своє відображення, насамперед, у досягнутих абсолютних показниках, які характеризуються розміром обсягів господарської діяльності, доходу (виручки), фінансових результатів, податками. Маємо відмітити, що в досліджуваному періоді спостерігається збільшення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг), збільшення собівартості реалізації продукції (робіт, послуг) і збільшення валового прибутку(рис.3). Найвищий рівень собівартості продукції спостерігається у 2015 році і відповідно найменший рівень валового прибутку у даному періоді, що є абсолютно незакономірним та потребує вивчення та пояснення.
Комплексний аналіз діяльності підприємства на заключному етапі передбачає оцінку фінансових результатів діяльності Результати аналізу діяльності ПАТ «ДніпроАзот» свідчать, що підприємство є прибутковим. Обсяг чистого прибутку в 2016 році в порівнянні з 2014 роком збільшився на 193,6%, але у порівнянні з 2015 роком зменшився на 54%, тобто не має стабільного розвитку підприємства. Така ситуація заперечує стабільну тенденцію до сталого розвитку та ефективної діяльності підприємства. Тому в подальшому аналізі вважаємо за потрібне здійснити екстраполяцію прибутку (рис.4).
Отже, якщо тенденція динаміки чистого прибутку, яка спостерігається за період 2012-2016 р.р. збережеться, то в 2018 та 2019 роках ПАТ «ДніпроАзот» отримає прибуток у розмірі 889325 тис. грн. та 987362 тис. грн. відповідно.
Таким чином, результати проведеного дослідження свідчать, що для здійснення комплексного аналізу діяльності промислового підприємства необхідно використовувати систему показників. Система показників включає детальне вивчення використання власних активів та позичкових коштів, а також оцінку результатів діяльності.
Список використаних джерел:
1. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: Вид. 2-ге перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.
2. Єріна А.М., Пальян З.О. Статистика: підручник. Київ: КНЕУ, 2010. 351с.
3. Офіційний сайт ПАТ «ДніпроАзот» URL:http:// http://www.azot.com.ua/uk/
4. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз: навч.посібник. Харків: Фактор, 2007. 784 с.
5. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2002. 360 с.
6. Хмелюк А.В., Романова С. В. Оцінка ділової активності хімічного підприємства ПАТ «ДніпроАзот» Світ економічної науки. Випуск 9: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції економічного спрямування. Тернопіль, 2018. С.109-112.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter