На сучасному етапі боргова політика України характеризується значним зростанням заборгованості країни, як внутрішньої, так і зовнішньої. Це може призвести до загрози борговій безпеці та фінансовій стійкості, а також до загрози економічній безпеці і суверенітету держави в цілому, тому тема дослідження з приводу боргової безпеки країни є дуже актуальною.
Сучасний стан економіки України перебуває в кризовому стані, що зумовлено недостатнім рівнем економічної безпеки. Важливою частиною економічної безпеки є фінансова безпека, зокрема такий її складник, як боргова безпека держави. Згідно із Законом України "Про національну безпеку України", боргова безпека – це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи [1].
Основними факторами, які впливають на боргову безпеку, є:
– обсяг державного боргу, його структура та динаміка;
– політична та економічна стабільність країни;
– нормативно-правове забезпечення державного боргу;
– валютний курс та його стабільність;
– рівень економічного розвитку держави [2, С. 237].
До оцінювання боргової безпеки України немає єдиного визначеного підходу.
Боргову безпеку країни як складову економічної безпеки оцінюють за допомогою офіційної методики, затвердженої Наказом Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України" від 29 жовтня 2013 р. № 1277. Перелік та порядок розрахунку індикаторів оцінки боргової безпеки України з їх пороговими значеннями за офіційною методикою наведено в табл. 1.
Одним із найважливіших показників фінансової безпеки держави є співвідношення державний борг/ВВП. Оскільки Україна в перспективі прагне до вступу в Європейський союз, то відповідно до Маастрихтських критеріїв рівень державного боргу у країні не може перевищувати 60% від ВВП [3].
У разі перевищення це загрожує національній безпеці країни. На кінець 2018 року державний та гарантований державою борг України склав 2 168 627,1 млрд. грн., з них 64,4% (1 397 217,8 млрд. грн.) припадає на державний та гарантований державою зовнішній борг, а 35,6% (771 409,3 млрд. грн.) – на внутрішній. Існує велика ймовірність, що в 2019 році показник співвідношення держборг/ВВП збільшуватиметься. Загальні виплати за державним боргом у 2019 році за рахунок коштів державного бюджету становитимуть майже 417 452,4 млн. грн., з яких 57,3%, або 239 245,4 млн. грн. – виплати за державним внутрішнім боргом та 42,7%, або 178 207,0 млн. грн. становлять виплати за державним зовнішнім боргом [3].
Для підвищення рівня боргової безпеки України, приведення індикаторів боргової безпеки держави до безпечного рівня на основі проведеного дослідження пропонується:
– вдосконалити нормативно-правове забезпечення щодо механізму залучення державних запозичень, формування та імплементації боргової політики;
– на законодавчому рівні розширити перелік індикаторів оцінки боргової безпеки, встановити їх граничні значення з урахуванням міжнародного досвіду для забезпечення комплексності оцінки, отримання релевантної інформації для формування обґрунтованої боргової політики [4, С. 125];
– розробити єдину методологію оцінки та моніторингу боргових ризиків;
– в умовах зростання державних боргів, посилення ризиків девальвації національної валюти та втрати платоспроможності держави й державного суверенітету основні цілі боргової політики встановлювати з урахуванням порогових значень індикаторів боргової безпеки;
– сформувати середньо та довгострокову стратегії управління державним боргом України, орієнтовані на ризик;
– обмежити швидкість зростання державного та гарантованого державою боргу з метою недопущення значного навантаження на бюджет у короткостроковій перспективі, тобто заздалегідь забезпечити вчасне обслуговування та повернення боргів [4, С. 127];
– скоротити частку запозичених ресурсів, які виділяються на покриття дефіциту державного бюджету, та збільшити частку позикових фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться на інвестиційні проекти, вживати заходів щодо мінімізації витрат на обслуговування та погашення державного боргу;
– активізувати ринок внутрішніх запозичень через розширення переліку фінансових інструментів із забезпечення їх ліквідності;
– здійснювати системний аналіз та моніторинг індикаторів боргової безпеки країни для прийняття своєчасних рішень щодо зниження негативного впливу дестабілізуючих чинників на економічні процеси [5, С. 330-331];
Підсумовуючи все вищесказане, робимо висновок, що для забезпечення високого рівня розвитку економіки країни перш за все необхідним є підтримування стабільних показників економічної безпеки, одним з головних елементів якої є боргова безпека. Протягом останніх років спостерігається необхідність залучення великих обсягів внутрішніх та зовнішніх запозичень, проблеми у сфері співробітництва України та МВФ, як наслідок це сприяє високим ризикам погіршення боргової безпеки, втрати платоспроможності держави тощо. Тому необхідно вживати всебічних заходів щодо вдосконалення оцінки та моніторингу боргової безпеки, формування та покращення рівня боргової політики держави, підвищення ефективності управління державним та гарантованим державою боргом.
Список використаних джерел:
1. Закон України "Про національну безпеку України" від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19
2. Футерко О. І. Боргова безпека України / О. І. Футерко // Економічний форум. - 2013. - № 4. - С. 233- 241.
3. Офіційний веб-сайт Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA
4. Новосьолова О. Боргова безпека як визначальний фактор макроекономічної стабільності держави / О. Новосьолова // Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія "Економічні науки". - 2014. - Вип. 35. - Ч. 1. - С. 123-128.
5. Барановський О. Дослідження теоретичних засад боргової безпеки держави. / О. Барановський // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Економіка. - 2016. - Вип. 1 (1). - С. 327-337.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter