У сучасних економічних та соціально-політичних умовах діяльність підприємств, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання, схильна до постійного ризику та загроз, що пов’язані з посиленням впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на їх функціонування. Постійне підвищення факторів які впливають на господарську діяльність може спричинити значне зниження рівня фінансового стану підприємства, а в майбутньому призвести до банкрутства, і потребує від кожного суб’єкта господарювання розробки та реалізації системи фінансово-економічної безпеки.(2)
До зовнішніх факторів відносять: ситуацію на ринку; зміну попиту, курсів валют, продукції, вартості кредитів, посилення конкуренції; недобросовісну конкуренцію і інші незаконні дії третіх осіб, спрямовані проти підприємства; загрози репутації підприємству за політичним, релігійним і іншим мотивам, які прямують від органів державної влади і громадських організацій; промислові катастрофи, аварії, терористичні акти, стихійні лиха. Внутрішні джерела загроз включають: дії персоналу; розголошування конфіденційної інформації, умисні порушення в ході виробничого процесу в цілях розкрадання, халатність, саботаж; недосконалість або відсутність механізму контролю на підприємстві.
Система фінансово- економічної безпеки підприємства – це структурований комплекс стратегічних, тактичних і оперативних заходів, спрямованих на захищеність підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз і на формування унікальних здібностей протистояти їм у майбутньому.(1)
Методичні підходи до виміру рівня фінансово-економічної безпеки підприємства (далі − ФЕБП) відбиваються в розробці системи індикаторів. Індикаторами є показники, порушення яких призводить до розвитку негативних кризових тенденцій у сфері ФЕБП. У систему ФЕБП включають такі індикатори:
- фінансові (прибутковість, рентабельність, ділова активність, платоспроможність, фінансова стійкість);
- виробничо-технологічні( динаміка виробництва, рівень завантаження виробничих потужностей, оцінка структури і технічного ресурсу парку машин і устаткування , показник рівня технологій, темпи оновлення основних виробничих фондів, показник рівня якості продукції, показник економії матеріальних та енергетичних ресурсів, частка науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок в загальному обсязі робіт);
- соціальні (показник рівня оплати праці, показник рівня плинності кадрів, показник рівня кваліфікації кадрів, рівень корпоративної культури, показник рівня дисципліни, рівень старіння персоналу);
- силові (показник рівня захищеності майна та персоналу);
- екологічні ( показник рівня забрудненості навколишнього середовища);
- інформаційні (показник захищеності інформації);
- законодавчо-правові(виконання договірних зобов'язань, показник сплачених штрафних санкцій у загальній сумі зобов'язань за господарськими договорами підприємства).
У комплексній системі забезпечення економічної безпеки часто застосовують комбіновані показники, що поєднують кількісні і якісні оцінки. Можна навести наступні поширені приклади різних форм показників-індикаторів ФЕБП:
1. Питальний індикатор відноситься до якісних і акцентує увагу на протиріччі, що становить суть загрози. Як засіб інформаційного пошуку послідовність питань може привести до конкретного джерела виникнення загрози.
2. Анкетний індикатор включає комплекс питань, що визначають специфіку безпеки конкретного об'єкту. Питання повинні забезпечувати єдине і однозначне тлумачення результатів оцінки безпеки.
3. Табличний індикатор відбиває інформаційно-статистичне моделювання як метод оцінки безпеки.
4. Математичний індикатор відповідає конкретній формулі розрахунку.
5. Графічний індикатор забезпечує наочність, дохідливість і ясність інтерпретації інформації.
6. Матричний індикатор відбиває комбінування перелічених вище форм індикаторів.
7. Портфельний індикатор відносять до комбінованих показників з використанням оцінного методу ранжирування.(3)
Ефективність моніторингу ФЕБП визначається якістю вимірювального інструментарію (системи показників-індикаторів), сприяючого точному виявленню загроз. На основі отриманих даних після аналізу індикаторів ФЕБП керівником підприємства розробляється стратегія подальшого його розвитку.
Список використаних джерел:
1. Птащенко Л. О. Стратегічне та інноваційне забезпечення розвитку системи економічної безпеки підприємства: [навчальний посібник] / Л. О. Птащенко.– К. : «Центр учбової літератури», 2018. – 320 с.
2. Управління фінансовою безпекою економічних суб’єктів: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічних і юридичних спеціальностей усіх форм навчання / Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С. М. Фролова ; [С. М. Фролов, О. В. Козьменко, А. О. Бойко та ін.]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2015. – 332 с.
3. Кротенко Т.Ю «Государственный університет управления», г. Москва Вестник университета-2018.-18-22.- Електронний ресурс – Режим доступу: https://vestnik.guu.ru/jour/article/view/1190/613
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter