Сфера надання освітніх послуг виконує, в першу чергу, соціальну функцію. Освіта дає змогу навчання професійним навичкам на основі засвоєння умінь та знань. Реалізація стратегічної мети освіти має передбачати, задач та завдання, вирішення яких має забезпечувати конкурентоспроможність навчального закладу. В навчальному процесі необхідно підвищувати рівень дослідницьких та освітніх програм.
Актуальність дослідження питання ефективного використання інформаційних систем та технологій в освіті зумовлене соціальними потребами у висококваліфікованих фахівцях, що, у свою чергу, вимагає, вивчення процесу активізації навчального процесу. Сучасні ІТ-технології, які використовуються в навчальному процесі, значною мірою сприяють вирішенню актуальних проблем активізації навчальної та пізнавальної діяльності. Попит на вищу освіту пов’язаний зі збільшенням кількості здобувачів освіти. Тому необхідно використовувати інструменти діджиталізації та використання інформаційних і комп’ютерних технологій.
В освіті інформатизація відкриває доступ до світових інформаційних ресурсів; зменшує залежність викладання і навчання від місцезнаходження учасників процесу; прискорює глобалізацію; сприяє удосконаленню форм і змісту навчального процесу, підвищенню ефективності засвоєння навчального матеріалу та індивідуалізації навчання, інтеграції навчальної, дослідницької та виробничої діяльності; значно збільшує обсяг ресурсів, якими студенти можуть користуватися за межами класної кімнати; сприяє підвищенню мотивації до навчання та розвитку креативного мислення. Інтерактивність і мультимедійна наочність сприяють кращому представленню, і, відповідно, кращому засвоєнню інформації [1].
Інформаційні технології в освітній сфері – це свого роду механізм, який забезпечує весь процес ефективної та оперативної роботи. Адже завдяки йому освітній процес набуває нового значення. Він стає більш продуктивним та більш злагодженим [2].
Сьогодні існує велика кількість віртуальних та дистанційних платформ, хмарні технології, які дозволяють ефективно оптимізувати навчальний процес. До них належать:
• Google Classroom - безкоштовний веб-сервіс для навчальних закладів з метою спрощення створення, класифікації та поширення завдань;
• система Moodle - модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яка широко використовується в дистанційній освіті;
• PhET – набір інтерактивних комп’ютерних моделей на основі наукових досліджень для навчання та вивчення фізики, хімії, математики та інших наук;
• Graasp – платформа, що дає змогу вчителям створювати віртуальні дослідницько-навчальні простори.
Основні переваги використання інформаційних систем та технологій:
• інформаційні технології є ефективним інструментом та засобом, який полегшить засвоєння знань;
• впровадження інформаційних технологій дає змогу зробити навчання інтерактивним та комунікативно спрямованим;
• сприяння розвитку самостійності у студентів;
• можливість використання індивідуального підходу до навчання;
• мотивація до особистого та професійного розвитку;
• дослідження та пошук сучасного матеріалу, який відповідає потребам та інтересам;
• отримання навичок дослідницького характеру;
• створення науково-методичного забезпечення навчальних курсів на основі технологій, методів та методик розвитку поведінкових компетенцій.
Останнім часом багато уваги приділяється дистанційній освіті, в основу якої покладено ідею переходу від концепції обмеженого фізичного переміщення студентів із країни у країну до концепції мобільних ідей, знань і навчання з метою розподілу знань за допомогою обміну освітніми ресурсами шляхом поширення комунікаційних каналів [1].
До беззаперечних її переваг можна віднести:
• незалежність навчання від географічного розташування он-лайн університету та місць проживання студентів, практично необмежену їх аудиторію;
• можливість оперативної актуалізації навчального матеріалу;
• уніфікацію адміністрування навчального процесу;
• об’єктивізацію контролю знань;
• активізацію пізнавальної діяльності студентів [2].
Збільшення об’єму інформації в суспільстві впливає на потреби у висококваліфікованих фахівцях на ринку праці. Тому виникає питання в збільшенні ролі компетентності сучасних спеціалістів, вміння володіти інформацією, опрацьовувати інформацію з різних джерел та подавати її.
Використання Інтернет-технологій у системі підготовки сучасних фахівців є адекватною відповіддю на сучасні виклики українського інформаційного суспільства для освітньої спеціальності, яка хоче та має всі підстави вижити як затребувана та конкурентоспроможна [2].
Весь обсяг інформації, що використовується в процесі надання освітніх послуг необхідно чітко систематизувати, організовувати, форматувати, редагувати. Тому викладачам і студентам, які являються споживачами цих послуг, необхідно мати сформовані уміння та навички для роботи з програмним забезпеченням, сучасними носіями інформації та комп’ютерною технікою.
Список використаних джерел:
1. Тарнавська Т.В. Сутність інформаційних технологій в освіті // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. - 2013.
2. Федорук О. М. Використання інформаційних технологій в освітній сфері ВНЗ: прикладні аспекти / О. М. Федорук // Інноватика у вихованні. - 2016. - Вип. 4. - С. 350-356.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter