Розглянемо економіку як сферу суспільного життя, а економічні відносини, як суттєву галузь соціальних відносин, економічну активність, як вид соціальної поведінки та взаємодії. Тоді, з цього слідує, що економічна психологія значною мірою є галуззю соціальної психології. В такому випадку, маємо питання про зв’язок економічної психології не тільки з економічної сторони, але і з соціологічної.
Виключне різномаїття сфер і проявів економічної життєдіяльності робить вельми актуальним завдання їх структурування для забезпечення повноти охоплення феноменологічного поля економічної психології [1].
Розглянемо постановку розвитку економічної психології на початку її формування. Спочатку вона виступала альтернативою політичної економіки та базувалася на досвіді психологічного емпіризму як методу, що пояснює особливості поведінки. Але з часом її позиція стала здобувати точні границі застосування тому, що предметом дослідження було обрано економічну теорію. Сьогодні вона вивчає вплив мотивів економічних очікувань і цінностей на поведінку суб’єктів за допомогою психологічних методів та направлена на вирішення економічних завдань. Тому в наш час психологічна економіка невідбірний інструментарій економічної науки [2, с. 163-164].
Розвиток та появу нових аспектів економічної психології можна пояснити тим, що в наш час галузь економіки розширюється з ростом нових можливостей і є одним з методом спілкування у суспільстві, а саме економічна психологія дає розуміння, як правильно поводитись в різних сферах мікроекономіки, економічної соціології та макроекономіки, адже, в системах економіки працює людина і ми не можемо оцінювати ситуацію нехтуючи її власними потребами, емоціями, уявленням, цільовими установками та здібностями. Саме економічна психологія вивчає та постачає факти, що описують поведінку в різних ситуаціях платників податків, бізнесменів, політиків та всіх, кого стосується дана сфера життєдіяльності людини. У сучасному світі використання економічної психології допомагає краще зрозуміти економічну поведінку в таких аспектах, наприклад, як вплив реклами, маркетингу та інновацій на споживчу поведінку, поведінку інвесторів, вплив людських факторів на індивідуальні та сукупні витрати, накопичення заощаджень чи отримання позик.
Якщо економічна теорія, соціологія, психологія, етика і деякі прикладні дисципліни, наприклад реклама, оперують безособовими причинами поведінки, характерними надіндивідуальними схемами та механізмами, то економічна психологія, подібно маркетингу і синергетиці, здатні вирішувати більш точні завдання особистісно орієнтованого характеру на мікро- та макрорівні, пов’язані з прогнозуванням економічної поведінки в мікро- та макроелементах, референтних групах тощо [2, c.166]. Тож, економічна психологія як метод здатна збагатити економічну теорію, оскільки завдяки цьому методу можна вивчати процеси та механізми, що лежать в основі економічної поведінки. З її допомогою маємо змогу знаходити психологічні ресурси та резерви, які стають передумовою підвищення ефективності економічної діяльності.
Маємо зауважити, що розглянута галузь науки ще знаходиться на самому початку свого руху до вершини міждисциплінарної релевантності. Це обумовлено тим, що суб’єкти економіки потребують більших знань у суміжних науках [2, с. 164]. Саме на брак знань суб’єктами господарювання повинні бути направлені подальші дослідження.
Список використаних джерел:
1. Економічна психологія як галузь психологічної науки. Основні феномени і поняття економічної психології. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.psyworld.ru/for-students/cards/general-psychology/992-2010-12-15-10-51-36.html.
2. Економічна психологія: проблеми і перспективи розвитку. // Вісті ІДЕА. – 2010. – №3. – С. 163–164, 166.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter