Сучасний бізнес не може успішно розвиватись без запровадження цифрових технологій. Діджиталізація підприємницької діяльності стала обов’язковою умовою виживання у світовому конкурентному середовищі.
Так само, як і раніше, хвилі технологічних змін, такі як паровий двигун, залізничні дороги, телеграф і автомобілі, перетворили суспільство.
Технологічні інновації, пов'язані з діджиталізацією, протікають у формі «хвиль». Загалом спостерігалось три такі хвилі.
Перша пов'язана із впровадженням та прийняттям так званих «зрілих» технологій (інформаційні системи управління та телекомунікаційні технології).
Друга спричиняє розповсюдження Інтернету та відповідних його платформ (пошукових систем, ринків збуту), що дають змогу мережам підприємств, споживачам і підприємствам комунікувати між собою для придбання та розподілу продукції. Крім Інтернету, ця хвиля призвела до розповсюдження хмарних обчислень. Ці технології підтримуються обладнанням, починаючи від серверів та маршрутизаторів до мейнфреймів та комутаторів.
Третя хвиля, початкову точку розповсюдження якої можна дещо довільно розмістити близько 2010 року, тягне за собою впровадження технологій, спрямованих на поліпшення обробки інформації та якості прийняття рішень, одночасно з подальшою автоматизацією рутинних завдань у бізнес-підприємствах та урядах.
Ці хвилі мали цілком конкретні економічні наслідки. Так, на початку другої хвилі діджиталізації економічне зростання супроводжувалось виникненням та впровадженням нових сервісів та додатків (зокрема, пошук інформації в Інтернеті, електронна комерція, дистанційне навчання та соціальні мережі – див. Аткінсон та ін., 2009) [1]. Цей перший ефект досяг значного впливу. Наприклад, у країнах з високим рівнем широкосмугового доступу до 2015 року відсоток загальної роздрібної торгівлі, що ведеться за допомогою електронної торгівлі, вже перевищив 10% (Південна Корея - 15,1%, Данія - 12,6%, Великобританія - 13,4%) [2].
Поза цим початковим стимулом, емпіричні докази підтверджують існування другого ефекту інновацій, викликаного комбінованим прийняттям платформ, широкосмугових та хмарних обчислень. Це призводить до розробки нових продуктів і послуг, зокрема, усього спектру платформних підприємств, що характеризують цифрову економіку (Uber, Airbnb тощо). Крім того, розвиток Інтернет-платформ призвів до появи великого ринку для створення локального Інтернет-контенту та додатків рідною мовою.
Окрім створення робочих місць у виробництві, розповсюдженні та управлінні локальною цифровою індустрією, розвиток діджиталізації має багато інших переваг, включаючи сприяння зміцненню національної культурної ідентичності, зменшення зовнішньоторговельних дисбалансів та стимулювання попиту на місцеві інфраструктури ІКТ (наприклад, внутрішні Інтернет-провайдери та хмарні сервіси для підтримки внутрішнього контенту). Особливо важливим є те, що реалізація величезних можливостей щодо задоволення потреб населення, які створює розвиток локального цифрового контенту, що використовує широкосмуговий доступ, можлива лише в тому випадку, якщо люди знаходять продукт, що відповідає їхнім культурним потребам. Наприклад, дослідження, проведене Катцом та Каллордою (2011), показало, що збільшення на 1% додатків E-Government призводить до збільшення на 0,55% проникнення в широкосмугову мережу [4, с. 40].
Аналогічно, онлайн платформи B2B та B2C дозволили вітчизняному бізнесу звертатися до міжнародних ринків, що, в свою чергу, сприяє збільшенню зайнятості. Додаткові нові робочі місця, створені “новою” цифровою економікою, можуть включати служби підтримки цього бізнесу, які включають рекламу, обслуговування та управління платформами тощо.
Отже, світова економіка все більше покладається на Інтернет та, як було пояснено вище, Інтернет є життєво важливим для економічного розвитку. Але, відзначаючи позитивні наслідки діджиталізації, треба, разом з тим, враховувати, що розширене використання цифрових технологій, пов'язаних з другою її хвилею, призвело до виникнення потенційного негативного економічного ефекту від підриву Інтернет-комунікацій, який може породжуватись природними надзвичайними ситуаціями, кіберзлочинністю, технологічним провалом або політичним мотивуванням до відключення.
Тому важливим стає питання щодо оцінки подібних збоїв у роботі Інтернету, які є доволі поширеними. Так, Говард, Агарваль та Хуссейн (2011) виділили 606 випадків «government‐imposed shutdowns» (відключення, мотивоване політичними цілями) Інтернету між 1995 і першою частиною 2011 р. для 99 країн [3]. Тільки в 2010 р. кількість «man‐made shutdowns» (антропогенних відключень) досягла 111. У період з липня 2015 року по червень 2016 року Вест (2016) нарахував 81 зрив, викликаний урядом. Поза межами ініційованого урядом простою, на Інтернет постійно впливають локалізовані зриви. За даними платформи відстеження збоїв Pingdon, в будь-який годинний період у всьому світі на Інтернет впливає приблизно 16 000 відключень. Щоденні економічні втрати, за оцінками Веста (2016), коливаються, в залежності від типу зриву, від 3 816 000 (для національної платформи, наприклад, Twitter або Google) до 14 968 000 дол. США (для національного Інтернету [6]. Це очевидним чином послаблює позитивний вплив діджиталізації.
Окрім суто технологічних проблем, що їх породжує діджиталізація, остання створює нові виклики соціальній організації людства. Зокрема, податкові системи усіх країн поки що не спромоглися адекватно модифікуватись під нові тенденції цифровізації економічного розвитку [5].
Таким чином, вплив цифрових бізнес-інновацій на економічне зростання є доволі суперечливим, що має враховуватись при оцінці їх економічної ефективності.
Список використаних джерел:
1. Atkinson, R., Castro, D., Ezell, S.J. The digital road to recovery: a stimulus plan to create jobs, boost productivity and revitalize America. The Information Technology and Innovation Foundation.: Washington, DC, 2009. 24 p.
2. Global B2C E-commerce Report 2016. URL: https://www.asendia.at/application/files/9514/8664/1553/Global_B2C_Ecommerce_Report_2016_Full_version.pdf.
3. Howard, P., Agarwal, S., Hussain, M. The Dictators’ Digital Dilemma: When Do States Disconnect Their Digital Networks? Washington, DC: Brookings Institution Issues in Technology Innovation, 2011. 11 p. URL: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/06/10_dictators_digital_net work.pdf.
4. Katz, R., Callorda, F. Medición de Impacto del Plan Vive Digital en Colombia y de la Masificación de Internet en la Estrategia de Gobierno en Línea. Bogotá: Ministerio de Tecnologías de la Información y las Comunicaciones, 2011. 59 p. URL: http://www.teleadvs.com/wp-content/uploads/CINTEL_Informe_ Final_Impacto_VD_y_GEL__V-1._10_VF.pdf.
5. Tax Challenges Arising from Digitalisation – Interim Report 2018: Inclusive Framework on BEPS, OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project, OECD Publishing, Paris. 218 р.
6. West, D. Internet shutdowns cost countries $ 2.4 billion last year. Washington, DC: Center for Technology Innovation at Brookings, 2016. 20 p. URL: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/10/intenet-shutdowns-v-3.pdf.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter