Сучасне українське суспільство, яке нещодавно пережило період гострих суспільних потрясінь, кризи взаємовідносин між органами державної влади та громадськістю, виявило свій значний потенціал у сфері захисту інтересів громадян та їх груп від репресій та незаконних утисків з боку влади. Народ засвідчив, що органи державної влади обов’язково мають прислухатися до волевиявлення колективних інтересів громадян. Одним із засобів впливу громадськості на державу є діяльність громадських організацій, що є невід’ємною складовою демократичного суспільства. Саме вони покликані контролювати роботу органів державної влади, спрямовувати її в потрібно для суспільства русло.
Із Закону України «Про громадські об’єднання» можна зробити висновок, що базовими принципами, на основі яких здійснюється заснування та функціонування громадських організацій, є такі [1]:
- добровільності – тобто вони діють на основі вільного виявлення волі громадян, без застосування будь-якого виду примусу;
- самоврядності – держава чи інші структури не можуть вмішуватися в процеси управління громадською організацією чи її діяльність, якщо вона відповідає вимогам законів України;
- вільного вибору території діяльності;
- рівності перед законом – всі громадські організації перебувають в однакових умовах, до них висуваються єдині вимоги;
- відсутності майнового інтересу їх членів (учасників), тобто діяльність членів організації не ставить за мету отримання від своєї діяльності грошової чи інших видів матеріальної винагороди;
- прозорості, відкритості та публічності, тобто громадські організації є відкритими та прозорими як до влади у державі, так і до самого суспільства.
Отже, громадські організації – це структури, які створені на основі самоорганізації соціально свідомих громадян, діяльність яких покликана забезпечувати реалізацію їх колективних інтересів.
Станом на початок 2018 року в Україні здійснювало свою діяльність 19925386 громадських організацій [1], тобто дуже значна їх кількість, що говорить про високу активність громадянського суспільства.
Як показує досвід діяльності інституцій громадянського суспільства у різних країнах світу, вони виконують значну позитивну роль, оскільки є рушійною силою суспільства, оскільки спричинюють певний тиск на органи державної влади, змушуючи її співпрацювати з громадськістю, прислухатися до бачення об’єднаннями громадян шляхів розвитку міст, сіл, країни в цілому. Також ці організації дають можливість їх учасникам, особливо молодим, набути досвід ведення активної громадської діяльності, пройти своєрідну школу гартування як свідомих членів суспільства, і тим сами сформувати майбутню політичну еліту.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про громадські об’єднання» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17.
2. Діяльність громадських організацій в Україні у 2017 році: Статистичний збірник: - К., Державна служба статистики України, 2018 рік. – 74 с.
________________
Науковий керівник: Машлій Галина Богданівна, кандидат економічних наук, доцент, Тернопільський національний технічний університет, м. Тернопіль
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter