Ключові слова: митний контроль, нетарифне регулювання, інтеграція, нагрівальні прилади.
Актуальність. Митний контроль є важливою функціональною складовою митної системи і реалізується фіскальними органами на етапі переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, проведення відповідних митних процедур відносно об'єктів контролю і реалізації їх на митній території України.
У сучасних умовах інтеграційних процесів в Україні існує виправдана необхідність ефективного регулювання зовнішньої торгівлі, а саме використання засобів формування зовнішньоекономічної діяльності. Ця необхідність зумовлена забезпеченням інтересів країни у світовій економічній системі, розвитком національного виробництва, підтримкою економічних зв’язків на міжнародній арені залежно від загальної ситуації у світі і виходячи з особистих (політичних, економічних, юридичних та ін.) цілей держави.
Сьогодні механізм регулювання зовнішньої торгівлі передбачає комплексність його взаємопов’язаних елементів, які є досить мінливими через вплив розвитку виробничих сил та інтересів виробників і споживачів, механізмів їх міжнародно-правового та національного регулювання. Тарифне регулювання поступово зменшує свою ефективність через зменшення ролі мита як засобу торговельної політики, тому все більш актуальним стає питання про важливість застосування засобів нетарифного регулювання. Нетарифне регулювання надає можливість державі безпосереднього втручання в процес зовнішньоторговельного обміну шляхом здійснення у тому числі і митного контролю.
Об’єктом дослідження є нагрівальні прилади, що переміщуються через митний кордон України, а предметом – митний контроль та їх нетарифне регулювання.
Метою дослідження є вивчення механізму нетарифного регулювання та здійснення митного контролю при переміщенні нагрівальних приладів через митний кордон України.
В Україні система нетарифного регулювання в Україні знаходиться у стадії розвитку. Її формування здійснюється під впливом численних чинників, які мають подвійний характер. Типові завдання урядового регулювання економіки в нинішній період вимагають досить великого використання ефективних діючих важелів у зовнішньоторговельних взаємовідносинах, якими вважаються способи нетарифного регулювання. Нетарифне регулювання в Україні характеризується відсутністю єдиного законодавчого акту. Крім того, одиничні події нетарифного регулювання знаходяться в нормативно-правових діях різної юридичної сили, що не завжди дає можливість учасникам ЗЕД правильно використати певні норми.
Українському законодавству необхідна гармонізація технічного регулювання до міжнародних стандартів, указівок і рекомендацій для диверсифікації зовнішніх ринків збуту і, крім того, сприяння розвитку інституту добровільної сертифікації виробництва за допомогою підвищення відповідальності бізнесу з метою модернізації моделей господарювання, що сприятливо стане впливати на конкурентоспроможність вітчизняної продукції [1, с. 25–26].
На ринку споживання електропобутових товарів коливається залежно від національних тенденцій, економічної ситуації. У цілому ринок електропобутових товарів в Україні є тим, що сформувався, хоча і має деякі національні особливості. За останні декілька років ринок електропобутових приладів для переробки продуктів в Україні виріс у п’ять разів. Електропобутова техніка стала дешевшою і доступнішою пересічному споживачеві.
Якщо вести розмову про прилади для приготування їжі, то значення таких приладів відіграє значну роль у зберіганні якості харчових продуктів, для приготування більш смачних та різноманітних страв. Відповідно до вимог споживачів більша частина підприємств України виробляє товари широкого вжитку, але це мала частка серед того обсягу потреб, які необхідно задовольнити. Найбільш розповсюдженими серед населення є такі електроприлади як кавомолки, міксери, прилади для вилучення соку, плитки задоволення потреби населення якими складає від 40 до 55 штук на 100 родин, або на 40…80 % [2].
Асортимент електронагрівальних приладів для їжі на ринку України представлений мікрохвильовими печами (для розігріву їжі, з грилем, з конвекцією, вбудовані), електрогрилями (власне гриль, раклетниця, барбекю, шашличниця), електрочайниками, електроплитами, електротостерами та іншими товарами.
В Україні широкого застосування набули заходи нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі такі як: технічні бар’єри, санітарні та фіто-санітарні, антидемпінгові заходи та кількісні обмеження.
У 2018 році Кабмін встановив перехідний період для використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні.
Норми діючого Техрегламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному і електронному устаткуванні приведені у відповідність до норм Директиви ЄС в частині відстрочення закінчення термінів дії певних винятків з обмежень використання небезпечних речовин у електронному та електричному обладнанні.
Відповідні зміни передбачені постановою Кабміну від 29 серпня 2018 року № 688. Цим нормативно-правовим документом встановлено сфери і строки застосування деяких небезпечних речовин у електронному та електричному обладнанні. Також, до 21 липня 2021 року може використовуватися для великої і дрібної побутової техніки, IT та телекомунікаційного обладнання, побутової електронної апаратури, освітлювального обладнання, електроінструментів, іграшок, обладнання для відпочинку та спорту, автоматичних пристроїв видачі і дозування продукції.
До 31 жовтня 2019 року для усіх категорій електричного і електронного обладнання було встановлено виняток з обмеження використання селеніду кадмію в напівпровідникових нанокристалічних квантових точках на основі кадмію для перетворення довжини хвилі ("downshifting"), які використовуються в підсвітці дисплеїв (менш як 0,2 мікрограма кадмію на 1 кв. міліметр площі екрана дисплея).
Таким чином, у роботі проаналізовано поняття митного контролю та нетарифних заходів під час переміщення товарів через митний кордон України, встановлено особливості нормативно-правового регулювання здійснення цих процедур. Встановлено, що основні тенденції розвитку ринку електропобутових приладів для переробки продуктів в Україні коливається залежно від національних тенденцій, економічної ситуації. А також було визначено, що впровадження системи технічного регулювання відповідно до вимог СОТ та ЄС в повному обсязі дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної продукції шляхом поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, подолати технічні бар’єри у міжнародній торгівлі та зміцнити позиції України на світових ринках через визнання української системи технічного регулювання на європейському та міжнародному рівнях.
Список використаних джерел:
1. Іваншина С.Ю., Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Економічний простір. 2017. № 1. С. 38–46.
2. Віткін Л., Луценко Д. Модель реформування системи стандартизації України в контексті міжнародних зобов’язань та необхідності модернізації економіки // Стандартизація, сертифікація, якість. — 2018. — № 3. — С. 3—12.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter