Однією з найбільш актуальних проблем формування інвестиційно-орієнтованої економіки сьогодні є створення стимулів для розвитку фінансової активності. У зв'язку з цим особливої важливості набувають заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності (ІВ) в світлі прагнення України до об’єднання є Європейським Союзом та розширення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема в сфері залучення інвестицій.
Однак, в сучасні економічній літературі є кілька поглядів на роль патентного права в стимулюванні інвестицій. Найбільш поширена точка зору передбачає, що захист прав інтелектуальної власності дозволяє авторам винаходів ефективно їх комерціалізувати, що, в свою чергу, створює стимули для інвестицій у винахідницьку діяльність. Прихильники інвестування в об’єкти інтелектуальної власності вказують на те, що саме дефініція прав власності через патенти дозволяє зробити ідеї товаром, сприяючи залученню нових технологій з більш розвинених країн у країни, що розвиваються, та істотно підвищити темпи економічного зростання останніх. Крім того, ІВ дозволяє інкорпорувати витрати на дослідження і розробки в величину капіталізації компаній, створюючи тим самим стимули для інвестицій в нові технології. Тому значна частка капіталізації компаній розвинених країн, заснована на вартості їх інтелектуальної власності, є більш привабливою для інвестицій.
Частина дослідників, які дотримуються іншої точки зору відзначають негативний ефект розвитку патентного захисту на інвестиційну активність, акцентуючи на тому, що патент, створюючи тимчасову монополію на використання винаходу, впливає на неефективний розподіл ресурсів, оскільки інвестиції в поліпшення винаходу іншими дослідниками можливі лише після закінчення терміну дії патенту (в Україні він становить 20 років). Крім того, дохід, отриманий від використання винаходу, захищеного патентом, по суті, є доходом інвестора-монополіста. Патентування також підвищує вартість подальшого винахідницького процесу, адже для того, щоб створити нововведення на основі запатентованого винаходу, необхідно оплатити вартість патенту, а також витратити час і кошти на отримання нового патенту.
Для підтвердження чи спростування даних точок зору, доречно звернутися до статистичних досліджень та розглянути, як поступальний розвиток захисту прав інтелектуальної власності в Україні позначається на динаміці патентування (рис.1).
Слід констатувати, що незважаючи на позитивну динаміку в ступені захисту прав інтелектуальної власності в 2011-2018 рр., спостерігається помітний спад у сфері патентування. Розглянемо також динаміку інвестування в нове обладнання в Україні (рис. 2).
Статистичні дані вказують на неоднозначність гіпотези про позитивний вплив посилення захисту прав інтелектуальної власності на інвестиційну активність, що слід враховувати при створенні оптимального рівня інвестування в інтелектуальні продукти. З метою зниження ризиків інвестори віддають перевагу покупці технологій з-за кордону, знижуючи попит на вітчизняні технології. Відповідно, загальна кількість інвестицій на розробки також зменшується. Збільшення числа «небезпечних» патентів, в свою чергу, гальмує інвестиційний розвиток, оскільки інвестори, стикаючись з великою кількістю нерентабельних і небезпечних патентів, втрачають довіру до вітчизняних розробок і, відповідно, не поспішають вкладати кошти.
Таким чином, створюється ринок, з якого витісняються якісні розробки, і відповідно знижується його інвестиційна привабливість.
Список використаної література:
1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter