Для здійснення переказів як в національній, так і в іноземній валюті фізичні та юридичні особи можуть використовувати різні способи переказу, основними серед яких є: стандартний банківський переказ, поштовий переказ та електрона транзанція.
На сучасному етапі розвитку економіки України банківська система потребує все більшого вдосконалення, адже наразі існує гостра конкуренція серед банківських установ, які створюють все більше продуктів для задоволення потреб свої клієнтів.
Національним банком України було створено дві власні платіжні системи, якими користується вся вітчизняна банківська система, але також Україна активно співпрацює з міжнародними платіжними системами.
Національний банк України однією з перших створив платіжну систему СЕП НБУ (система електронних переказів Національного банку України), що почала працювати з 1993 року та за проведеним дослідженням НБУ була віднесена до системно важливих платіжних систем. Це пояснюється тим, що СЕП забезпечує 97% міжбанківських переказів у гривні, а її учасниками є всі банки України, а також Державна казначейська служба [1].
Станом на 2018 рік середній обсяг операцій за день, що здійснюється системою електронних переказів складає 101 мільярд гривень, а всього було оброблено 357 мільйонів платежів на 25 трильйонів гривень [2].
Визначною особливістю даної системи є те, що Національний банк гарантує її надійність та стабільність, тобто в разі будь-якої проблеми НБУ візьме на себе всю відповідальність. Але головною умовою для здійснення переказів через систему електронних переказів є відкриття іншим банком кореспондентського рахунку в Національному банку України.
В 2001 році Національним банком України було створено ще одну систему НСМЕП, яка згодом отримала назву «Український платіжний простір» - це платіжна система, яка здійснює розрахунки виключно в національній валюті, чим забезпечує відсутність валютних ризиків та мінімізує відсоток шахрайських операцій з платіжними картками цієї системи [3].
Використовуючи цю платіжну систему здійснюється поповнення бюджету України, шляхом перерахування до нього комісії за кожну операцію. Станом на 2019 рік 95% українських POS-терміналів приймали картки створені платіжною системою «Український платіжний простір», а в обігу на сьогодні знаходиться більше 630 тисяч карток. Можливість зняти готівку є у більшості банкоматів країни, адже серед банків-учасників є як державні («ПриватБанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк»), так і приватні («Альфа-Банк», «Правекс-Банк», «Кредобанк» та інші) банки.
Серед інших переваг використання цієї платіжної системи є можливість розраховуватись безконтактно (наприклад, у київському метро). Постійний її розвиток сприяє зручності при розрахунках, тому вже в найблищий час планується запустити мобільні додатки для оплат з NFC — картами «Український платіжний простір» будь-яких українських банків; запустити емісію віртуальних карт, а також кобрендингових карток спільно з китайською платіжною системою UnionPay; впровадити технологію 3-D Secure 2.0 для безпечних транзакцій електронної комерції в Інтернет.
За даними, що отримані під час дослідження розвитку ринку платіжних карток за 2012-2018 роки за кількістю банків-учасників карткових платіжних систем, держателів платіжних карток, а також кількості платіжних карток (в обігу та активних) в Україні спостерігається зменшення всіх аналізованих показників. Це пояснюється кількома причинами: зменшенням кількості банків, станом на 1 березня 2019 року їх кількість складає 77; фінансовими кризами, що були в 2013–2014 роках; зміною підконтрольних територіальних кордонів [4].
Для розвитку платіжної системи в Україні та її ефективного функціонування слід здійснити такі заходи:
- створення мобільних та безконтактних розрахунків, які є більш зручнішими у використані, а тому становлять конкуренцію;
- запровадження більшої кількості інструментів самообслуговування клієнтів, що допоможе значно полегшити здійснення деяких операцій;
- стимулювати населення використовувати національні платіжні системи, шляхом зменшення комісії за операції [5].
Для вдосконалення розвитку національної платіжної системи Національний банк України та комерційні банки повинні здійснити чимало заходів для її ефективності та надійності. Та насамперед потрібно покращити нормативну базу та стимулювати населення використовувати національні системи розрахунків, адже саме завдяки цьому прискориться розвиток не тільки банківської сфери, а й економіки в цілому.
Список використаних джерел:
1. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2346-14
2. Система електронних платежів Національного банку України [Електронний ресурс] / Національний банк України, 2019 рік - Режим доступу: https://old.bank.gov.ua/control/uk/index
3. Національна платіжна система «Український платіжний простір»[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=88661687http://prostir.gov.ua/prostir/
4. Огляд ринку платіжних карток та платіжної інфраструктури України за 2018 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=88661687
5. Бублик Є.О. Ринок платіжних карток в Україні: перспективи та обмеження розвитку. Економіка і прогнозування. 2016. № 3. С. 51–65
________________
Науковий керівник: Брегеда Олена Анатоліївна, доцент, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter